Genesis 11

Mind az egész földnek pedig egy nyelve és egyféle beszéde vala.

І була вся земля одна мова та слова одні.

És lőn mikor kelet felől elindultak vala, Sineár földén egy síkságot találának és ott letelepedének.

І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.

És mondának egymásnak: Jertek, vessünk téglát és égessük ki jól; és lőn nékik a tégla kő gyanánt, a szurok pedig ragasztó gyanánt.

І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.

És mondának: Jertek, építsünk magunknak várost és tornyot, melynek teteje az eget érje, és szerezzünk magunknak nevet, hogy el ne széledjünk az egész földnek színén.

І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.

Az Úr pedig leszálla, hogy lássa a várost és a tornyot, melyet építenek vala az emberek fiai.

І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.

És monda az Úr: Ímé e nép egy, s az egésznek egy a nyelve, és munkájának ez a kezdete; és bizony semmi sem gátolja, hogy véghez ne vigyenek mindent, a mit elgondolnak magukban.

І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.

Nosza szálljunk alá, és zavarjuk ott össze nyelvöket, hogy meg ne értsék egymás beszédét.

Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.

És elszéleszté őket onnan az Úr az egész földnek színére; és megszűnének építeni a várost.

І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.

Ezért nevezék annak nevét Bábelnek; mert ott zavará össze az Úr az egész föld nyelvét, és onnan széleszté el őket az Úr az egész földnek színére.

І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.

Ez a Sém nemzetsége: Sém száz esztendős korában nemzé Arpaksádot, két esztendővel az özönvíz után.

Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.

És éle Sém, minekutánna nemzette Arpaksádot, ötszáz esztendeig és nemze fiakat és leányokat.

І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.

Arpaksád pedig harminczöt esztendős vala, és nemzé Séláht.

А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.

És éle Arpaksád, minekutánna nemzette Séláht, négyszáz három esztendeig, és nemze fiakat és leányokat.

І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.

Séláh pedig harmincz esztendős vala, és nemzé Hébert.

Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.

És éle Séláh, minekutánna nemzé Hébert, négyszáz három esztendeig, és nemze fiakat és leányokat.

І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.

Héber pedig harmincznégy esztendős vala és nemzé Péleget.

Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.

És éle Héber, minekutánna nemzé Péleget, négyszáz harmincz esztendeig, és nemze fiakat és leányokat.

І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.

Péleg pedig harmincz esztendős vala, és nemzé Réut.

Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.

És éle Péleg, minekutánna nemzé Réut, kétszáz kilencz esztendeig, és nemze fiakat és leányokat.

І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.

Réu pedig harminczkét esztendős vala, és nemzé Sérugot.

А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.

És éle Réu, minekutánna nemzé Sérugot, kétszáz hét esztendeig és nemze fiakat és leányokat.

І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.

Sérug pedig harmincz esztendős vala, és nemzé Nákhort.

А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.

És éle Sérug, minekutánna nemzé Nákhort, kétszáz esztendeig, és nemze fiakat és leányokat.

І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.

Nákhor pedig huszonkilencz esztendős vala, és nemzé Thárét.

А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.

És éle Nákhor, minekutánna nemzé Thárét, száz tizenkilencz esztendeig, és nemze fiakat és leányokat.

І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.

Tháré pedig hetven esztendős vala, és nemzé Ábrámot, Nákhort, Háránt.

Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.

Ez a Tháré nemzetsége: Tháré nemzé Ábrámot, Nákhort és Háránt. Hárán pedig nemzé Lótot.

А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.

Meghala pedig Hárán, az ő atyjának Thárénak szemei előtt, az ő születésének földjén, Úr-Kaszdimban.

Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.

Ábrám pedig és Nákhor vőnek magoknak feleséget: az Ábrám feleségének neve Szárai; a Nákhor feleségének neve Milkhah, Háránnak Milkhah atyjának és Jiszkáh atyjának leánya.

І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.

Szárai pedig magtalan vala; nem vala néki gyermeke.

А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.

És felvevé Tháré Ábrámot az ő fiát, és Lótot, Háránnak fiát, az ő unokáját, és Szárait, az ő menyét, Ábrámnak az ő fiának feleségét, és kiindulának együtt Úr-Kaszdimból, hogy Kanaán földére menjenek. És eljutának Háránig, és ott letelepedének.

І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.

Vala pedig Tháré kétszáz öt esztendős, és meghala Tháré Háránban.

І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.