Ecclesiastes 10

Mikor a fejedelemnek haragja felgerjed te ellened, a te helyedet el ne hagyjad; mert a szelídség nagy bűnöket lecsendesít.

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Van egy gonosz, a melyet láttam a nap alatt, mintha tévedés volna, a mely a fejedelemtől származik.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

*Hogy* a bolondság nagy méltóságra helyeztetett, a gazdagok pedig alacsony *sors*ban ülnek.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Láttam, hogy a szolgák lovakon *ültek;* a fejedelmek pedig gyalog mentek a földön, mint a szolgák.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

A ki vermet ás, abba beesik; és a ki a gyepűt elhányja, megmarja azt a kígyó.

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

A ki a köveket helyökből kihányja, fájdalmat szenved azok miatt; a ki hasogatja a fát, veszedelemben forog a miatt.

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

Ha a vas megtompul, és annak élit meg nem köszörüli az ember, akkor erejét kell megfeszíteni; a bölcseség pedig *minden dolognak* eligazítására nagy előmenetel.

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

Ha megharap a kígyó, a míg meg nem varázsoltatott, azután semmi haszna nincsen a varázslónak.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

A bölcs ember szájának beszédei kedvesek; a bolondnak pedig ajkai elnyelik őt.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

Az ő szája beszédinek kezdete bolondság, és az ő szája *beszédinek* vége gonosz balgatagság.

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

És a bolond szaporítja a szót, *pedig* nem tudja az ember, a mi következik, és a mi utána lesz, kicsoda mondja meg azt néki?

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

A bolondnak munkája elfárasztja őt, mert a városba sem tud menni.

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

Jaj néked ország, kinek a te királyod gyermek; és a te fejedelmid reggel esznek.

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

Boldog vagy te ország, kinek a te királyod nemes ember, és a te fejedelmid idejében esznek a *testnek* erejéért és nem az italért.

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

A restség miatt elhanyatlik a házfedél, és a kezek restsége miatt csepeg a ház.

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

Vígasságnak okáért szereznek lakodalmat, és a bor vídámítja meg az élőket: és a pénz szerzi meg mindezeket.

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

Még a te gondolatodban is a királyt ne átkozd, és a te ágyasházadban is gonoszt a gazdagnak ne mondj: mert az égi madár is elviszi a szót, és a szárnyas állat is bevádolná a te beszédedet.

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...