I Chronicles 5

Rúbennek, Izráel elsőszülöttének fiai (mert ő volt az elsőszülött; mikor pedig megfertőztette az ő atyjának ágyasházát, az ő elsőszülöttségi joga a József fiainak adaték, a ki Izráel fia vala, mindazáltal nem úgy hogy ők neveztessenek származás szerint elsőszülötteknek,
А сини Рувима, Ізраїлевого первородженого, бо він первороджений, та за збезчещення ним ложа свого батька перворідство було дане синам Йосипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворідства.
Mert Júda tekintélyesebb vala az ő testvérei között, és ő belőle való volt a fejedelem, hanem az elsőszülöttségnek *haszna* lőn Józsefé):
Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і князем, сильнішим від нього, а перворідство дісталося Йосипові.
*Ezek* Rúbennek, Izráel elsőszülöttének fiai: Khánokh, Pallu, Kheczrón és Kármi.
Сини Рувима, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.
Jóel fiai: Semája ennek fia, Góg ennek fia, Simei ennek fia.
Йоїлові сини: Шемая син його, його син Ґоґ, син його Шім'ї,
Mika ennek fia, Reája ennek fia, Baál ennek fia.
син його Міха, син його Реая, син його Баал,
Beéra ennek fia, a kit fogságba vitt Tiglát-Piléser, az Assiriabeli király; ő a Rúbeniták fejedelme vala.
син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Рувимівців.
Testvérei pedig, családjaik, nemzetségük megszámlálása szerint *ezek* valának: a fő Jéhiel és Zakariás,
А брати його, за його родами, у приписуванні за потомством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,
Bela, Azáz fia, ki Séma fia, ki Jóel fia vala, ki Aróerben lakott Nébóig és Baál-Meonig.
і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.
Napkelet felé is lakik vala a pusztában való bemenetelig, az Eufrátes folyóvíztől fogva; mert az ő barmai Gileád földén igen elszaporodtak.
А на схід він сидів аж до виходу на пустиню від річки Ефрат, бо їхні череди в ґілеадському краї стали численні.
Saul királynak idejében pedig támasztának hadat a Hágárénusok ellen, és elhullának *azok* az ő kezeik által, és lakának azoknak sátoraikban, Gileádnak napkelet felé való egész részében.
А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наметах на всім просторі на схід від Ґілеаду.
A Gád fiai pedig velök szemben a Básán földén laktak Szalkáig.
А Ґадові сини сиділи навпроти них у башанському краї аж до Салхи.
Jóel vala előljárójok, Sáfám második az után; Johánai és Sáfát Básánban.
Йоїл голова, а Шафам другий, і Янай, і Шафат у Башані.
És testvéreik, családjaik szerint *ezek:* Mikáel, Mésullám, Séba, Jórai, Jaékán, Zia és Éber, heten.
А їхні браття за домами своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, семеро.
Ezek az Abihail fiai, ki Húri fia, ki Jároáh fia, ki Gileád fia, ki Mikáel fia, ki Jésisai fia, ki Jahadó fia, ki Búz fia.
Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.
*És* Ahi, a Gúni fiának, Abdielnek a fia volt a család feje.
Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови дому батьків їх.
*Ezek* Gileádban, Básánban és az ezekhez tartozó mezővárosokban laktak, és Sáronnak minden legelőjén, határaikig.
І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасовиськах Шарону, на місцях виходу їх.
Kik mindnyájan megszámláltatának Jótámnak, a Júda királyának idejében, és Jeroboámnak, az Izráel királyának idejében.
Усі вони були переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.
A Rúben fiai közül és a Gáditák közül és a Manasse félnemzetsége közül erős paizs- és fegyverhordozó férfiak, kézívesek és a hadakozásban jártasok, negyvennégyezerhétszázhatvanan harczra kész férfiak;
Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військових, що носять щита й меча та натягують лука, та випрактикуваних у війні було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдесят, що виходили з військом.
Hadakozának a Hágárénusok ellen, Jétúr, Náfis és Nódáb ellen.
І провадили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.
És győzedelmesek levének azokon, és kezekbe adatának a Hágárénusok és mindazok, a kik ezekkel valának; mert az Istenhez kiáltának harcz közben, és ő meghallgatá őket, mert ő benne bíztak.
І дана була їм поміч на них, і віддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою, і Він був ублаганий, бо вони надіялися на Нього.
És elvivék az ő barmaikat, ötvenezer tevét, kétszázötvenezer juhot, kétezer szamarat és százezer embert.
І вони зайняли їхні череди: їхніх верблюдів п'ятдесят тисяч, і дрібної худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а людських душ сто тисяч.
A seb miatt pedig sokan elhullának; mert Istentől vala az a harcz; és azok helyén lakának a fogságig.
Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.
A Manasse nemzetsége felének fiai pedig *azon* a földön laktak, *a mely* Básántól Baál-Hermonig, Szenirig és Hermon hegyéig *terjedt,* *mert* igen megsokasodtak vala.
А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори Гермону. Вони розмножилися.
És ezek voltak az ő atyjok háznépének fejedelmei: Efer, Isi, Eliel, Azriel, Irméja, Hodávia és Jahdiel, igen erős férfiak, híres férfiak, a kik az ő atyjok háznépe között fők voltak.
А оце голови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, мужі відважні, мужі славні, голови домів їхніх батьків.
Vétkezének pedig az ő atyjoknak Istene ellen; mert a föld lakóinak bálványisteneivel paráználkodának, a kiket az Isten szemök elől elpusztított.
Та спроневірилися вони Богові своїх батьків, і блудили за богами народів Краю, яких Бог вигубив перед ними.
Felindítá azért az Izráel Istene Pulnak, az Assiriabeli királynak szívét és Tiglát-Pilésernek, az assiriai királynak szívét, és fogva elvivé őket, a Rúbenitákat, a Gáditákat és a Manasse félnemzetségét is; és elvivé őket Haláhba és Háborba, Hárába és a Gózán folyóvizéhez mind e mai napig.
І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він виселив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня. Левієві сини: Ґершон, Кегат і Мерарі. А сини Кегатові: Амрам, Їцхар, Хеврон, і Уззіїл. А сини Амрамові: Аарон, і Мойсей, і Міріям. А сини Ааронові: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар. Елеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішую, а Авішуя породив Буккі, а Буккі породив Уззі. А Уззі породив Зерахію, а Зерахія породив Мерайота. Мерайот породив Амарію, а Амарія породив Ахітува. А Ахітув породив Садока, а Садок породив Ахімааца. А Ахімаац породив Азарію, а Азарія породив Йоханана. А Йоханан породив Азарію, це той, що був священиком у Господньому домі, якого вибудував Соломон в Єрусалимі. І Азарія породив Амарію, а Амарія породив Ахітува. А Ахітув породив Садока, а Садок породив Шаллума. А Шаллум породив Хілкійю, а Хілкійя породив Азарію. А Азарія породив Сераю, а Серая породив Єгоцадака. А Єгоцадак пішов до неволі, коли Господь вивів Юду та Єрусалим через Навуходоносора.