Psalms 94

Herra Jumala, jonka kostot ovat, Jumala, jonka kostot ovat, selkiästi itses näytä.

Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,

Korota sinuas, maailman tuomari: maksa ylpeille, mitä he ansainneet ovat.

піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

Herra, kuinka kauvan pitää jumalattomain, kuinka kauvan pitää jumalattomain riemuitseman?

Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

Tiuskuman ja puhuman niin ylpiästi, ja kaikki pahantekiät niin kerskaaman?

Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

Herra, he polkevat alas sinun kansas, ja sinun perimistäs he vaivaavat.

Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...

Lesket ja muukalaiset he tappavat, ja orvot he kuolettavat,

Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

Ja sanovat: ei Herra sitä näe, ja Jakobin Jumala ei sitä tottele.

та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...

Ymmärtäkäät siis, te hullut kansan seassa! ja, te tyhmät, koska te taitaviksi tulette?

Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

Joka korvan on istuttanut, eikö hän kuule? eli joka silmän loi, eikö hän näe?

Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

Joka pakanoita kurittaa, eikö hän rankaise, joka ihmisille opettaa tiedon?

Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

Mutta Herra tietää ihmisten ajatukset, että ne turhat ovat.

Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

Autuas on se, jota sinä, Herra, kuritat, ja opetat sinun laistas,

Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

Että hänellä kärsivällisyys olis, koska vastoin käy, siihenasti kuin jumalattomalle hauta valmistetaan.

щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

Sillä ei Herra heitä kansaansa pois, eli hylkää perimistänsä.

бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

Sillä oikeuden pitää sittekin oikeuden oleman, ja kaikki hurskaat sydämet sitä seuraavat.

бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

Kuka seisoo minun kanssani pahoja vastaan? kuka astuu minun tyköni pahointekiöitä vastaan?

Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

Ellei Herra minua auttaisi, niin minun sieluni makais lähes hiljaisuudessa.

Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...

Minä sanoin: minun jalkani on horjunut, vaan sinun armos, Herra, minun tukesi.

Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

Minulla oli paljo surua sydämessäni; mutta sinun lohdutukses ilahutti minun sieluni.

Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

Etpäs mielisty koskaan tosin vahingolliseen istuimeen, joka lain häijysti opettaa.

Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?

He kokoovat joukkonsa vanhurskaan sielua vastaan, ja tuomitsevat viattoman veren kadotukseen,

Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

Mutta Herra on minun varjelukseni: minun Jumalani on minun uskallukseni turva,

і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

Ja hän kostaa heidän vääryytensä, ja hukuttaa heitä heidän pahuutensa tähden: Herra, meidän Jumalamme, hukuttaa heitä.

і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!