Psalms 69

Davidin Psalmi kukkasista, edelläveisaajalle. Jumala,auta minua; sillä vedet käyvät hamaan minun sieluuni asti.

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.

Minä vajoon syvään mutaan, jossa ei pohjaa ole: minä olen tullut syviin vesiin, ja virta upottaa minun.

Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Minä väsyn huutamisesta: minun kurkkuni kuivettuu: minun näkyni vaipuu, toivoissani minun Jumalani päälle.

Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Niitä on enempi kuin päässäni hiuksia, jotka ilman syytä minua vihaavat, jotka syyttömästi minun viholliseni ovat, ja minua hukuttavat, ovat väkevät: niitä täytyy minun maksaa, joita en minä ryövännyt.

Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

Jumala, sinäpä tiedät minun tyhmyyteni, ja minun rikokseni ei ole sinulta salatut.

Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Älä salli heitä häpiään tulla minun tähteni, jotka sinua odottavat, Herra, Herra Zebaot: älä anna heitä häväistä minun tähteni, jotka sinua etsivät, Israelin Jumala.

Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Sillä sinun tähtes minä pilkkaa kärsin; minun kasvoni ovat täynnä häpiää.

Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Minä olen muukalaiseksi veljilleni tullut, ja oudoksi äitini lapsille.

бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Sillä sinun huonees kiivaus syö minua: ja heidän pilkkansa, jotka sinua pilkkasivat, lankesi minun päälleni.

Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Minä itkin ja paastosin hartaasti, ja minä pilkattiin päälliseksi.

бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

Ja minä puin säkin ylleni, ja olin heille sananlaskuksi.

і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Jotka portissa istuvat, ne minusta jaarittelevat, ja juodessansa he minusta lauleskelevat.

За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

Mutta minä rukoilen sinua, Herra, otollisella ajalla, Jumala, sinun suuren laupiutes puolesta: kuule minua sinun autuutes totuuden tähden.

про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Pelasta minua loasta, etten minä vajoaisi; että minä pelastettaisiin vihollisistani ja syvistä vesistä.

А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

Ettei vuo minua upottaisi ja syvyydet minua lainoaisi, eikä kaivon suu suljettaisi minun päälleni.

визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Kuule minua, Herra; sillä sinun laupiutes on hyvä: käännä sinuas minun puoleeni, sinun suuren laupiutes tähden.

Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Ja älä peitä kasvojas palvelialtas; sillä minä ahdistetaan: kuultele minua nopiasti.

Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Lähene minun sieluani, ja lunasta häntä: minun vihollisteni tähden pelasta minua.

і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

Sinäpä tiedät pilkkani, häpiäni ja häväistykseni: kaikki minun viholliseni ovat edessäs.

наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Pilkka särkee minun sydämeni ja vaivaa minua: minä odotan, jos joku armahtais, ja ei ole kenkään, ja lohduttajia, vaan en ketään löydä.

Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Ja he antoivat minulle sappea syödäkseni, ja etikkaa juodakseni minun janossani.

Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

Heidän pöytänsä olkoon heille paulaksi, sekä kostoksi että lankeemiseksi.

і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Tulkoon heidän silmänsä pimiäksi, ettei he näkisi, ja salli heidän lanteensa aina horjua.

Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Vuodata närkästykses heidän päällensä, ja hirmuinen vihas käsittäköön heitä,

бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Olkoon heidän huoneensa kylmillä; ja ei kenkään olko, joka heidän majassansa asuis.

Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Sillä he vainoovat sitä, jota lyönyt olet, ja juttelevat niiden kipua, joita haavoittanut olet.

Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Salli heitä langeta synnistä syntiin, ettei he tulisi sinun vanhurskautees.

Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Pyyhi heitä eläväin kirjasta, ettei he kirjoitettaisi vanhurskasten kanssa.

Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

Mutta minä olen raadollinen ja murheellinen: Jumala, sinun autuutes suojelkoon minua!

нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Minä kiitän Jumalan nimeä veisuulla, ja suuresti ylistän häntä kiitoksella.

А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

Se kelpaa paremmin Herralle kuin härkä taikka mulli, jolla ovat sarvet ja sorkat.

і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Raadolliset näkevät sen ja iloitsevat, ja jotka Jumalaa etsivät, heidän sydämensä pitää elämän.

і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

Sillä Herra kuulee köyhiä, ja ei hän vankiansa katso ylön.

Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Kiittäkään häntä taivaat ja maa, meri, ja kaikki kuin niissä liikkuvat.

бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Sillä Jumala auttaa Zionia ja rakentaa Juudan kaupungit, että siellä asutaan, ja se perinnöllä omistetaan.

Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

Ja hänen palveliainsa siemen sen perii: ja ne, jotka hänen nimeänsä rakastavat, pitää asuman siinä.

бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!