Psalms 107

Kiittäkäät Herraa; sillä hän on hyvä, ja hänen laupiutensa pysyy ijankaikkisesti.

Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Sanokaan Herran lunastetut, jotka hän on tuskasta vapahtanut,

хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,

Ja jotka hän on maakunnista koonnut, idästä ja lännestä, pohjoisesta ja etelästä,

і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!

Jotka eksyksissä vaelsivat korvessa umpitietä, ja ei he löytäneet kaupunkia asuaksensa,

Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,

Isoovaiset ja janoovaiset; ja heidän sielunsa vaipui heissä.

голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...

Ja he huusivat Herraa tuskissansa, ja hän pelasti heitä heidän hädistänsä,

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Ja vei heitä oikiaa tietä, että he menivät asuinkaupunkiin.

і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.

Kiittäkään he siis Herraa hänen laupiutensa edestä, ja hänen ihmeittensä tähden, jotka hän ihmisten lasten kohtaan tekee:

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Että hän ravitsee himoitsevaisen sielun ja täyttää isoovaisen sielun hyvyydellä.

бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!

Jotka istuvat pimeässä ja kuoleman varjossa, vangitut ahdistuksessa ja raudoissa:

Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,

Että he olivat Jumalan käskyä vastaan kovakorvaiset, ja olivat katsoneet ylön ylimmäisen lain;

бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.

Sentähden täytyi heidän sydämensä onnettomuudella vaivattaa, niin että he lankesivat, ja ei kenkään heitä auttanut.

Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,

Ja he huusivat Herraa tuskissansa, ja hän autti heitä heidän hädistänsä,

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Ja vei heitä pimeydestä ulos ja kuoleman varjosta, ja särki heidän siteensä.

і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.

Kiittäkään he siis Herraa hänen laupiutensa edestä, ja hänen ihmeittensä tähden, jotka hän ihmisten lasten kohtaan tekee:

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Että hän särkee vaskiportit, ja rikkoo rautaiset salvat.

бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

Hullut, jotka rangaistiin ylitsekäymisensä tähden, ja synteinsä tähden,

Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

Heidän sielunsa kauhistui kaikkea ruokaa, ja saivat kuolintautinsa.

Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,

Ja he huusivat Herraa tuskissansa, ja hän autti heitä heidän hädistänsä.

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,

Hän lähetti sanansa ja paransi heitä, ja pelasti heitä, ettei he kuolleet.

Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!

Kiittäkään he siis Herraa hänen laupiutensa edestä, ja hänen ihmeittensä tähden, jotka hän ihmisten lasten kohtaan tekee,

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,

Ja uhratkaan kiitosuhria, ja luetelkaan hänen tekojansa ilolla.

і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!

Jotka haaksilla meressä vaeltavat, ja asiansa toimittavat suurilla vesillä,

Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,

He näkivät Herran työt, ja hänen ihmeensä syvyydessä.

вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!

Kuin hän sanoi, ja paisutti suuren ilman, joka aallot nosti ylös,

Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,

Niin he menivät ylös taivasta kohden ja menivät syvyyteen alas, että heidän sielunsa ahdistuksesta epäili,

до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!

Että he horjuivat ja hoipertelivat niinkuin juopuneet, ja ei silleen neuvoa tietäneet;

Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!

Ja he huusivat Herraa tuskissansa, ja hän autti heitä heidän hädistänsä.

Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Ja hän hillitsi kovan ilman, että aallot asettuivat.

Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,

Ja he tulivat iloisiksi, että tyveni, ja hän vei heitä satamaan heidän mielensä jälkeen.

і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.

Kiittäkään he siis Herraa hänen laupiutensa edestä, ja hänen ihmeittensä tähden, jotka hän ihmisten lasten kohtaan tekee.

Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!

Ja ylistäkään häntä kansan seurakunnassa, ja kiittäkään häntä vanhimpain seassa,

Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!

Joka virrat teki erämaaksi, ja vesilähteet kuivaksi maaksi,

Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,

Ettei hedelmällinen maa mitään kantanut, heidän pahuutensa tähden, jotka siinä asuivat.

плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.

Erämaan teki hän vesilammiksi ja kuivan maan vesilähteeksi,

Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,

Ja asetti sinne isoovaiset; ja he valmistivat siihen kaupunkia, jossa he asuivat,

і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,

Ja kylvivät pellot ja viinapuita istuttivat, ja saivat jokavuotisen hedelmän.

і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!

Ja hän siunasi heitä ja he sangen suuresti enenivät, ja hän antoi paljon karjaa heille;

і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!

Jotka olivat painetut alas ja sorretut pahain väkivallalta ja ahdistukselta,

Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.

Koska ylönkatse päämiesten päälle vuodatettu oli, ja kaikki maa eksyksissä ja autiona oli.

Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,

Ja hän varjeli köyhää raadollisuudesta, ja enensi hänen sukunsa niinkuin lauman.

а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.

Näitä vanhurskaat näkevät ja iloitsevat, ja jokainen paha suu pitää tukittaman.

Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.

Kuka on taitava ja näitä kätkee, se ymmärtää Herran moninaisen laupiuden.

Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!