Proverbs 19

Köyhä joka siveydessä vaeltaa, on parempi kuin väärä huulissansa, joka kuitenkin tyhmä on.

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Joka ei toimella laita, ei hänelle hyvin käy; ja joka on nopsa jaloista, se loukkaa itsensä.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Ihmisen tyhmyys eksyttää hänen tiensä, niin että hänen sydämensä vihastuu Herraa vastaan.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Tavara tekee monta ystävää, vaan köyhä hyljätään ystäviltä.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Ei väärä todistaja pidä pääsemän rankaisematta; joka rohkiasti valehtelee, ei hänen pidä selkeemän.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Moni rukoilee päämiestä, ja jokainen on hänen ystävänsä, joka lahjoja jakaa.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Köyhää vihaavat kaikki hänen veljensä, ja hänen ystävänsä vetäytyvät taamma hänestä; ja joka sanoihin luottaa, ei hän saa mitään.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Joka viisas on, hän rakastaa henkeänsä, ja joka toimellinen on, se löytää hyvän.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Väärä todistaja ei pidä pääsemän rankaisematta; ja joka rohkiasti valehtelee, se kadotetaan.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Ei hullulle sovi hyvät päivät, paljoa vähemmin palvelian päämiehiä hallita.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Joka on kärsivällinen, se on toimellinen ihminen; ja se on hänelle kunniaksi, että hän viat välttää.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Kuninkaan viha on niinkuin nuoren jalopeuran kiljuminen; mutta hänen ystävyytensä on niinkuin kaste ruoholle.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Hullu poika on isänsä murhe, ja riitainen vaimo on niinkuin alinomainen pisaroitseminen.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Huoneet ja tavarat peritään vanhemmilta, vaan toimellinen emäntä tulee Herralta.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Laiskuus tuo unen, ja joutilas sielu kärsii nälkää.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Joka käskyt pitää, hän on vapahtanut henkensä; vaan joka tiensä hylkää, hänen pitää kuoleman.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Jöka köyhää armahtaa, hän lainaa Herralle, joka hänen hyvän työnsä hänelle jälleen maksava on.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Kurita lastas, koska vielä toivo on; mutta älä pyydä häntä tappaa;

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Sillä suuri julmuus saattaa vahingon: sentähden laske vallallensa, ja kurita häntä toistamiseen.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Kuule neuvoa ja ota kuritus vastaan, tullakses vihdoinkin viisaaksi.

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Monet aivoitukset oavt miehen sydämessä; mutta Herran neuvo on pysyväinen.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Ihmiselle kelpaa hänen laupeutensa, ja köyhä mies on parempi kuin valehtelia.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Herran pelko saattaa elämän, ja se pysyy ravittuna, ettei mikään paha häntä lähesty.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Laiska kätkee kätensä poveensa, ja ei vie sitä jälleen suuhunsa.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Jos pilkkaajaa lyödään, niin taitamatoin tulee viisaaksi; ja jos toimellista lyödään, niin hän tulee toimelliseksi.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Joka vaivaa isäänsä, ja ajaa ulos äitinsä, hän on häpeemätöin ja kirottu lapsi.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Lakkaa poikani, kuuntelemasta sitä neuvoa, joka sinua viettelee pois toimellisesta opista.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Väärä todistus häpäisee tuomion, ja jumalattomain suu nielee vääryyden.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Pilkkaajille on rangaistus valmistettu, ja haavat hulluin selkään.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.