Proverbs 17

Kuiva pala, siinä jossa rauha on, on parempi kuin huone teurasta täynnä riidassa.

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Toimellinen palvelia hallitsee häpiällisiä lapsia, ja hän jakaa perintöä veljein välillä.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

Niinkuin tuli koettelee hopian ja ahjo kullan, niin Herra tutkistelee sydämet.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Paha ottaa pahoista suista vaarin, ja petollinen kuuntelee mielellänsä vahingollista kieltä.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Joka köyhää syljeskelee, se häpäisee Luojaansa; ja joka iloitsee toisen vahingosta, ei pääse rankaisematta.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

vanhain kruunu ovat lasten lapset, ja lasten kunnia ovat heidän isänsä.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Ei sovi tyhmäin puhua korkeista asioista, paljoa vähemmin päämiehen valhetella.

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Jolla vara on lahja antaa, se on niinkuin kallis kivi: kuhunka hän itsensä kääntää, niin hän viisaana pidetään.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Joka syntiä peittää, se saattaa itsellensä ystävyyden; vaan joka asian ilmoittaa, se saattaa ruhtinaat eripuraisiksi.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

Sanat vaikuttavat enemmän toimellisen tykönä, kuin sata haavaa tyhmän tykönä.

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

Niskuri tosin etsii vahinkoa, vaan julma enkeli lähetetään häntä vastaan.

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

Parempi on kohdata karhua, jolta pojat ovat otetut pois, kuin hullua hulluudessansa.

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Joka kostaa hyvän pahalla, ei hänen huoneestansa pidä pahuus luopuman.

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Riidan alku on niinkuin vewsi, joka itsensä leikkaa ulos: lakkaa riidasta ennenkuin sinä siihen sekaannut.

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

Joka jumalattoman hurskaaksi sanoo, ja joka vanhurskaan soimaa jumalattomaksi, ne molemmat ovat Herralle kauhistus.

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

Mitä tyhmä tekee kädessänsä rahalla, ettei hänellä ole sydäntä ostaa viisautta?

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

Ystävä rakastaa ainian, ja veli tulee julki hädässä.

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

Se on tyhmä ihminen, joka kätensä taritsee, ja takaa lähimmäisensä.

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

Joka toraa rakastaa, se rakastaa syntiä; ja joka ovensa korottaa, se etsii onnettomuutta.

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Häijy sydän ei löydä mitään hyvää; ja jolla paha kieli on, se lankee onnettomuuteen.

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

Joka tyhmän synnyttää, hänellä on murhe, ja tyhmän isällä ei ole iloa.

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

Iloinen sydän tekee elämän suloiseksi, vaan surullinen sydän kaivaa luut.

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

Jumalatoin ottaa mielellänsä salaisesti lahjoja, mutkataksensa lain teitä.

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

Toimellinen mies laittaa itsensä viisaasti, vaan tyhmä heittelee silmiänsä sinne ja tänne.

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

Hullu popika on isänsä suru, ja äidillensä murhe, joka hänen synnyttänyt on.

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

Ei ole se hyvä, että vanhurskalle tehdään väärin, taikka että sitä ruhtinasta lyödään, joka oikein tuomitsee.

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Toimellinen mies taitaa puheensa tallella pitää, ja taitava mies on kallis sielu.

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

Jos tyhmä vaiti olis, niin hän viisaaksi luettaisiin, ja toimelliseksi, jos hän suunsa pitäis kiinni.

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.