Proverbs 16

Ihminen aikoo sydämessänsä; vaan Herralta tulee kielen vastaus.

Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.

Jokaisen mielestä on hänen tiensä puhdas; mutta Herra tutkistelee sydämet.

Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

Anna Herran haltuun sinun työs, niin sinun aivoitukses menestyy.

Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

Herra tekee kaikki itse tähtensä, niin myös jumalattoman pahaksi päiväksi.

Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.

Jokainen ylpiä on Herralle kauhistus, ja ei pääse rankaisematta, ehkä he kaikki yhtä pitäisivät.

Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!

Laupiuden ja totuuden kautta pahateko sovitetaan, ja Herran pelvolla paha vältetään.

Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

Jos jonkun tiet ovat Herralle kelvolliset, niin hän myös kääntää hänen vihamiehensä rauhaan.

Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

Parempi on vähä vanhurskaudessa, kuin suuri saalis vääryydessä.

Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

Ihmisen sydän aikoo tiensä; vaan Herra johdattaa hänen käymisensä.

Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

Ennustus on kuninkaan huulissa: ei hänen suunsa puhu tuomiossa väärin.

Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

Oikia puntari ja vaaka on Herralta, ja kaikki painokivet kukkarossa ovat hänen tekoansa.

Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

Kuninkaan edessä on kauhistus väärin tehdä; sillä vanhurskaudella istuin vahvistetaan.

Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

Oikia neuvo on kuninkaalle otollinen; ja joka oikein puhuu, häntä rakastetaan.

Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

Kuninkaan viha on kuoleman sanansaattaja; ja viisas mies lepyttää hänen.

Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

Kuin kuninkaan kasvo on leppyinen, siinä on elämä, ja hänen armonsa on niinkuin hiljainen sade.

У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

Ota viisautta tykös, sillä se on parempi kultaa: ja saada ymmärrystä on kalliimpi hopiaa.

Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

Siviän tiet välttävät pahaa, ja joka sielunsa varjelee, se tiestänsä ottaa vaarin.

Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

Joka alennetaan, se ensisti tulee ylpiäksi; ja ylpeys on aina lankeemuksen edellä.

Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

Parempi on nöyränä olla siveiden kanssa, kuin jakaa suurta saalista ylpeiden kanssa.

Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

Joka jonkun asian viisaasti alkaa, hän löytää onnen; ja se on autuas, joka luottaa Herraan.

Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

Toimellinen mies ylistetään viisautensa tähden; ja suloinen puhe lisää oppia.

Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

Viisaus on elämän lähde hänelle, joka sen saanut on, vaan tyhmäin oppi on hulluus.

Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.

Viisas sydän puhuu toimellisesti, ja hänen huulensa opettavat hyvin.

Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.

Suloiset sanat ovat mesileipää; ne lohduttavat sielua, ja virvoittavat luut.

Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

Monella on tie mielestänsä oikia, vaan se johdattaa viimein kuolemaan.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Moni tulee suureen vahinkoon oman suunsa kautta.

Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.

Jumalatoin ihminen kaivaa onnettomuutta, ja hänen suussansa palaa niinkuin tuli.

Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

Väärä ihminen saattaa riidan, ja panettelia tekee ruhtinaat eripuraisiksi.

Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.

Viekas ihminen houkuttelee lähimmäistänsä, ja johdattaa hänen pahalle tielle.

Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

Joka silmää iskee, ei se hyvää ajattele, ja joka huuliansa pureskelee, se pahaa matkaan saattaa.

Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

Harmaat hiukset ovat kunnian kruunu, joka löydetään vanhurskauden tiellä.

Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.

Kärsivällinen on parempi kuin väkevä; ja joka hillitsee mielensä, on parempi, kuin se joka kaupungin voittaa.

Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.

Arpa heitetään syliin, vaan Herralta tulee kaikki sen meno.

За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.