Job 8

Niin vastasi Bildad Suasta ja sanoi:

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Kuinka kauvan sinä tahdot näitä puhua? ja sinun suus puheet ovat niinkuin väkevä tuuli?

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

Väärinkö Jumala tuomitsee, eli rikkooko Kaikkivaltias oikeuden?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Jos poikas ovat syntiä tehneet hänen edessänsä, niin hän on hyljännyt heitä heidän pahain tekoinsa tähden.

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Mutta jos sinä aikanansa etsit Jumalaa, ja rukoilet Kaikkivaltiasta hartaasti,

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

Ja jos sinä olet puhdas ja hyvä, niin hän herättää sinun, ja taas tekee rauhalliseksi hurskautes majan.

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

Ja kussa sinulla oli ennen vähä, pitää tästedes sinulle sangen paljon lisääntymän.

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

Sillä kysy nyt entisiltä sukukunnilta, ja rupee kysymään heidän isiltänsä.

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

Sillä me olemme niinkuin eilen tulleet, ja emme mitään tiedä: meidän elämämme on niinkuin varjo maan päällä.

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

Heidän pitää opettaman sinua, ja sanoman sinulle, ja tuoman puheensa edes sydämestänsä.

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

Kasvaako kaisla, ellei seiso loassa? eli kasvaako ruoho ilman vettä?

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

Koska se vielä kukoistaa ennenkuin se niitetään, kuivettuu se ennenkuin heinä korjataan.

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

Niin käy kaikkein niiden, jotka Jumalan unhottavat, ja ulkokullattuin toivo katoo.

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

Sillä hänen toivonsa tulee tyhjäksi, ja hänen uskalluksensa niinkuin hämähäkin verkko.

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

Hän luottaa huoneensa päälle, ja ei se pidä seisoman; hän turvaa siihen, ja ei se pidä pysyväinen oleman.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Se viheriöitsee kyllä ennen auringon nousemaa, ja sen heikot oksat kasvavat hänen yrttitarhassansa.

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

Hänen juurensa seisoo paksuna lähteen tykönä, ja huoneet kivien päällä.

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

Mutta koska hän nielee sen paikastansa, kieltää hän sen, niinkuin ei olis nähnytkään sitä.

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

Katso, tämä on hänen menonsa riemu; ja toiset taas kasvavat tuhasta.

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

Sentähden katso, ei Jumala hyviä hylkää, eikä vahvista pahain kättä,

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

Siihen asti että sinun suus naurulla täytetään ja huules riemulla.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Mutta ne jotka sinua vihaavat, pitää häpiään tuleman; ja jumalattomain asuinsia ei pidä pysyväinen oleman.

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!