Job 37

Siitä myös hämmästyy minun sydämeni ja vapisee.

Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

Kuulkaat visusti hänen vihansa huutoa, ja puhetta, joka hänen suustansa käy ulos.

Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

Hän toimittaa sen oikeuden kaikkein taivasten alla; ja hänen leimauksensa paistaa maan ääristä.

його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

Senjälkeen kuuluu pitkäisen jylinä, ja se jylisee suurella äänellä; ja koska hänen jylinänsä kuullaan, ei sitä taideta estää.

За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

Jumala jylistää pauhinallansa ihmeellisesti, ja tekee suuria ja tutkimattomia töitä.

Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

Hän puhuu lumelle, ja se kohta tulee maan päälle, ja sadekuurolle, ja niin sadekuurolla on voima.

До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

Hänen kädessänsä ovat kaikki ihmiset kätketyt, että kaikki tuntisivat hänen tekonsa.

Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

Metsän pedot pakenevat varjoon ja pysyvät asumapaikoissansa.

І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

Etelästä tulee tuulispää ja pohjasta kylmä.

Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

Jumalan hengestä tulee pakkanen ja ahdistaa laviat vedet.

Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

Seijes myös hajoittaa pilvet, ja hänen valkeutensa levittää itsensä pilvien lävitse.

Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

Hän kääntää pilvensä kuhunka hän tahtoo, tekemään kaikkia, mitä hän tahtoo maan piirin päällä.

і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

Jos se tapahtuu yhdelle sukukunnalle eli maakunnalle, koska hän löydetään laupiaaksi.

він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

Kuules näitä Job: seiso ja ota vaari Jumalan ihmeellisistä töistä.

Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

Tiedätkös, koska Jumala saattaa nämät heidän päällensä, ja koska hän antaa pilviensä valkeuden paistaa?

Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

Tiedätkös, kuinka pilvet hajoittavat heitänsä? täydellisen viisauden ihmeellisiä töitä?

Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

Että sinun vaattees lämpeevät, kuin ilma tyventyy etelästä?

ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

Levitätkö sinä hänen kanssansa pilviä, jotka vahvat ovat niinkuin valettu peili?

Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

Ilmoita sinä meille, mitä meidän pitäis hänelle sanoman; sillä emme ulotu hänen tykönsä pimeydeltä.

Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

Kuka luettelee hänelle, mitä minä puhun? jos joku puhuu, niin hän niellään.

Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

Ei nähdä nyt valkeutta, joka pilvissä leimahtaa; vaan kuin tuuli puhaltaa, niin seijestyy.

І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

Pohjoisesta tulee kulta peljättävän Jumalan kunniaksi.

Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

Mutta Kaikkivaltiasta emme taida löytää, joka on niin suuri voimassa; ja ei hän tarvitse vastata oikeudessansa ja suuressa vanhurskaudessansa.

Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

Sentähden täytyy ihmisten häntä peljätä: ja ei hän katso yhtään taitavaa sydämestä.

Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.