Job 28

Hopialla on hänen lähtemisensä, ja kullalla sia, jossa valetaan.

Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

Rauta otetaan maasta, ja kivistä vaski valetaan.

залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

Pimeydelle asetti hän lopun, ja kaiken täydellisyyden hän tutki, niin myös kiven, joka paksussa pimeydessä on, ja kuoleman varjon.

Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

Siitä vuotaa senkaltainen osa, että ympäriasuvaiset ei taida siitä jalkaisin käydä ylitse: se tyhjetään ihmisiltä ja vuotaa pois.

ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

Vilja kasvaa maasta, jonka alla se muutetaan niinkuin tuulelta.

Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

Saphiri löydetään muutamista paikoista, ja maan kokkareita, joissa kultaa on.

місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

Sitä polkua ei ole yksikään lintu tuntenut, eikä variksen silmä nähnyt.

Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

Ne ylpiät sikiät ei ole sitä sotkuneet, eikä jalopeura käynyt sen päällä.

не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

Kädellä kallioon ruvetaan, ja vuoret ylösalaisin kukistetaan.

Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

Ojat lasketaan kallioista, ja kaikkein kalliimmatkin näkee silmä.

пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

Virrat estetään juoksemasta, ja ne ilmoitetaan, mitkä näissä peitetyt ovat.

Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

Mutta kusta taito löydetään, ja kussa on ymmärryksen sia?

Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

Ei yksikään ihminen tiedä hänen siaansa, eikä löydeta elävien maasta.

Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

Syvyys sanoo: ei se ole minussa, ja meri sanoo: ei se ole minun tykönäni.

Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

Ei hänestä anneta kultaa, eikä hopiaa punnita sen hinnaksi.

Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

Ei Ophirin kulta, eli kalliit Onikin ja Saphirin kivet ole verratut hänen kanssansa.

Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

Kulta ja kallis kivi ei taideta siihen verrattaa, eikä se taideta vaihetettaa kultaisiin astioihin.

Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

Ramot ja Gabis ei ole mitään sen suhteen: se pidetään kalliimpana päärlyjä.

Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

Topatsi Etiopiasta ei ole siihen verrattava, ja puhtain kulta ei maksa mitään sen suhteen.

Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

Kusta siis taito tulee? ja kussa on ymmärryksen sia?

А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

Hän on peitetty kaikkein elävien silmistä, ja salattu taivaan linnuiltakin.

Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

Kadotus ja kuolema sanovat: me olemme korvillamme kuulleet hänen sanomansa.

Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

Jumala tietää hänen tiensä, ja hän tuntee hänen siansa.

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Sillä hän katselee maan ääriin, ja näkee kaikki, mitä taivaan alla on,

Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

Niin että hän antaa tuulelle hänen painonsa ja vedelle hänen mittansa.

Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

Koska hän asetti sateelle määrän ja pitkäisen tulen leimauksille hänen tiensä,

коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

Silloin näki hän sen ja luki sen: hän valmisti sen ja myös tutki sen,

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

Ja sanoi ihmiselle: katso, Herran pelko on taito; ja karttaa pahaa on ymmärrys.

І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!