Job 27

Ja Job puhui vielä sananlaskunsa ja sanoi:

І Йов далі вів мову свою та й казав:

Niin totta kuin Jumala elää, joka minun oikeuteni kieltää, ja Kaikkivaltias, joka minun sieluni murheelliseksi saattaa:

Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

Niinkauvan kuin minun henkeni on minussa, ja Jumalalta puhallus minun sieraimissani,

і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

Ei pidä minun huuleni vääryyttä puhuman, ja minun kieleni ei pidä petosta ottaman eteensä.

неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

Pois se minusta, että minä sanoisin teidät hurskaaksi, siihenasti kuin minun loppuni tulee, en minä luovu jumalisuudestani.

Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

Minun oikeudestani, jonka minä pidän, en minä luovu. Minun omatuntoni ei kalva minua koko elinaikani.

за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

Mutta minun viholliseni löydetään jumalattomaksi, ja minun vastahakoiseni vääräksi.

нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

Sillä mikä on ulkokullatun toivo, että hän niin ahne on, koska Jumala ottaa hänen sielunsa pois?

Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

Luuletkos Jumalan kuulevan hänen huutoansa, kuin hänelle ahdistus tulee?

Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

Kuinka hänellä taitaa olla ilo Kaikkivaltiaalta? ja rukoilla Jumalaa joka aika?

Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

Minä opetan teitä Jumalan kädestä, ja mitä Kaikkivaltiaalle kelpaa, en minä salaa.

Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

Katso, te olette kaikki taitavinanne; miksi siis te senkaltaisia turhia asioita otatte eteenne?

таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

Tämä on Jumalalta jumalattoman palkka, ja tyrannein perimys, jonka he Kaikkivaltiaalta saavat:

Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

Jos hän saa paljon lapsia, niin ne hukataan miekalla, ja hänen sikiänsä ei ravita leivällä.

Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

Hänen jälkeenjääneensä pitää haudattaman kuolemaan, ja hänen leskensä ei pidä itkemän.

Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

Jos hän kokoo rahaa niinkuin tuhkaa, ja valmistaa hänellensä vaatteita niinkuin lokaa,

Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

Niin hänen pitää kyllä valmistaman, mutta hurskas pukee ne yllensä, ja viatoin jakaa rahan.

то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

Hän rakentaa huoneensa niinkuin toukka, ja niinkuin vartia tekee itsellensä lakan.

Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

Rikas kuolee, vaan ei koota: koska joku silmänsä avaa, niin ei häntä enää löydetä.

він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

Hänen päällensä lankee pelko niinkuin vesi; rajuilma ottaa varkain hänen yöllä pois.

Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

Itätuuli vie hänen pois, että hän hukkuu, ja tuulispää siirtää hänen sialtansa.

східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

Nämät Jumala hänelle lähettää, ja ei säästä häntä: kaikki pitää hänen kädestänsä puuttuman.

Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

Hänen tähtensä pitää käsiä paukutettaman ja vihellettämän, kussa hän on ollut.

Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...