Job 21

Job vastasi ja sanoi:

А Йов відповів та й сказав:

Kuulkaat visusti minun puhettani, ja antakaat neuvoa teitänne.

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

Kärsikäät minua, että minä myös puhuisin: ja kuin minä puhunut olen, pilkkaa sitte.

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

Puhunko minä ihmisen kanssa? miksi ei minun henkeni pitäisi tästä murehtiman?

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Katsokaat minun päälleni, ja hämmästykäät, ja pankaat kätenne suun eteen.

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

Koska minä sitä ajattelen, niin minä peljästyn, ja vavistus tulee minun lihani päälle.

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Miksi jumalattomat elävät, tulevat vanhaksi ja lisääntyvät tavarassa?

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Heidän siemenensä on pysyväinen heidän ympärillänsä, ja heidän sikiänsä ovat läsnä heitä.

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

Heidän huoneensa ovat vapaat pelvosta, ja Jumalan vitsa ei ole heidän päällänsä.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Heidän sonninsa päästetään, ja ei käy väärin, heidän lehmänsä poikivat, ja ei ole hedelmättömät.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Heidän nuoret lapsensa käyvät ulos niinkuin lauma, ja heidän lapsensa hyppäävät.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

He riemuitsevat trumpuilla ja kanteleilla, ja iloitsevat huiluilla.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

He vanhenevat hyvissä päivissä, ja menevät silmänräpäyksessä helvettiin.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

Jotka sanovat Jumalalle: mene pois meidän tyköämme; sillä emme tahdo tietää sinun tietäs.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

Kuka on Kaikkivaltias, että meidän pitää häntä palveleman? eli mitä meidän siitä hyvää on, että me häntä rukoilemme?

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

Mutta katso, heidän tavaransa ei ole heidän kädessänsä: jumalattomain neuvo pitää kaukana minusta oleman.

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

Kuinka jumalattoman kynttilä sammuu, ja heidän kadotuksensa tulee heidän päällensä? Hänen pitää jakaman surkeutta vihassansa.

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

Heidän pitää oleman niinkuin korsi tuulessa, ja niinkuin akanat, jotka tuulispää vie salaisesti pois.

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

Jumala säästää hänen onnettomuutensa hänen lapsillensa; koska hän maksaa hänelle, silloin hänen pitää tietämän.

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

Hänen silmänsä pitää näkemän hänen kadotuksensa, ja Kaikkivaltiaan vihasta pitää hänen juoman.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Sillä mitä hän tottelee hänen huonettansa hänen jälkeensä? Ja hänen kuukauttensa luku tuskin tulee puolillensa.

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

Kuka tahtoo opettaa Jumalaa, joka korkiatkin tuomitsee?

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

Tämä kuolee vauraana ja terveenä, rikkaana ja onnellisena.

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

Hänen piimäastiansa ovat täynnä rieskaa, ja hänen luunsa ovat täynnä ydintä.

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

Mutta toinen kuolee murheellisella mielellä, ja ei koskaan syönyt ilossa.

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

Ja he makaavat ynnä maassa, ja madot peittävät heidät.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

Katso, minä tunnen teidän ajatuksenne ja teidän väärän aivoituksenne minua vastaan.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

Sillä te sanotte: kussa ruhtinaan huone on? ja kussa ovat majat, joissa jumalattomat asuiva?

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

Ettekö ole tutkineet vaeltavaisilta? ja ettekö tiedä hänen merkkejänsä?

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

Sillä paha säästetään kadotuksen päivään, ja hän pysyy hamaan vihan päivään asti.

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

Kuka sanoo hänen edessänsä hänen tiensä? ja kuka kostaa hänelle sen minkä hän tehnyt on?

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

Mutta hän viedään hautaan, ja täytyy joukossa pysyä.

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

Ojan multa kelpasi hänelle, ja kaikki ihmiset viedään hänen perässänsä; ja ne jotka ovat hänen edellänsä olleet, ovat epälukuiset.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

Miksi te minua lohdutatte turhaan? ja teidän vastauksenne löydetään vääräksi.

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...