Job 13

Katso, kaikkia näitä ovat silmäni nähneet, ja korvani kuulleet, ja on ne ymmärtänyt.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Jota te tiedätte, sitä minäkin tiedän, enkä ole halvempi teitä.

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Minä puhun siis Kaikkivaltiaan tykö, ja mielin kamppailla Jumalan kanssa.

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Sillä te olette valheen saarnaajat, ja kaikki kelvottomat lääkärit.

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

Jospa te voisitte juuri ääneti olla, niin te olisitte taitavat.

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Kuulkaat siis minun kamppaustani, ja ottakaat vaari asiasta, kuin minä puhun.

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Tahdotteko te Jumalan puolesta vastata vääryydellä? ja hänen puolestansa puhua petosta?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Tahdotteko te katsoa hänen mieltänsä? Tahdotteko te riidellä Jumalan puolesta?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Pitääkö se teille menestymän, koska hän teitä etsii? luuletteko te hänen pettävänne, niinkuin joku pettää ihmisen?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Hän kovin nuhtelee teitä, jos te salaisesti mieliä katsotte.

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Eikö hänen korkeutensa teitä peljätä? ja hänen pelkonsa lankee teidän päällenne?

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Teidän muistonne vedetään tuhan verraksi, ja teidän selkänne pitää oleman niinkuin saviroukkio.

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Olkaat ääneti minun edessäni, minä puhun, tapahtukoon minulle mitä hyvänsä.

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Miksi minun pitää pureman lihaani hampaillani, ja asettaman sieluni minun käsiini?

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Katso, vaikka hän minun tappais, enkö minä vielä sittenkin toivoisi? kuitenkin minä nuhtelen teitäni hänen edessänsä.

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Hän on kuitenkin minun autuuteni; sillä ei yksikään ulkokullattu tule hänen eteensä.

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Kuulkaat juuri visusti minun puhettani, ja minun selitystäni teidän korvainne edessä.

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Katso, jo minä olen tuomion sanonut: Minä tiedän, että minä olen hurskas.

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Kuka tahtoo käydä oikeudelle minun kanssani? Mutta minun täytyy nyt ääneti olla, ja loppua.

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Ainoastaan älä tee minulle kahta, niin en minä kätke itsiäni sinun edestäs.

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Anna kätes olla kaukana minusta, ja sinun kauhistukses älköön minua peljättäkö.

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Kutsu minua, ja minä vastaan: eli minä puhun, ja vastaa sinä minua.

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Kuinka usiat ovat minun vääryyteni ja pahat tekoni? anna minun saada tietää minun syntini ja rikokseni.

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Miksi sinä peität kasvos, ja pidät minua vihollisena?

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Tahdotkos niin kova olla lentävää lehteä vastaan, ja vainota kuivaa oljen kortta?

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Sillä sinä kirjoitat minulle murhetta, ja annat minun periä nuoruuteni syntejä.

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

Sinä olet pannut minun jalkani jalkapuuhun, ja otat kaikista minun poluistani vaarin, ja katsot kaikkia minun askeleitani;

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

Joka kuitenkin hukun niinkuin mädännyt raato, ja niinkuin koilta syöty vaate.

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...