Psalms 49

ای تمامی مردمان، این را بشنوید! هرکس در هرجایی که هست گوش بدهد،
Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом.
کوچک و بزرگ، ثروتمند و فقیر.
Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
افکار من روشن و آشکار است، سخنان من همه از روی حکمت است.
і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,
به مَثَلها توجّه می‌کنم و هنگامی‌که چنگ می‌نوازم معنی آنها را بیان می‌کنم.
мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,
چرا در هنگام خطر و یا وقتی‌که دشمنان مرا محاصره کرده‌اند، بترسم؟
нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!
اینها مردمی هستند که به ثروت خود توکّل دارند و به دارایی خویش افتخار می‌کنند!
Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
هیچ‌کس نمی‌‌تواند تاوان جان خود را بدهد و یا بهای زندگی خود را به خدا بپردازد.
які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
زیرا ارزش زندگی یک انسان بسیار گرانبهاست و هیچ چیز در مقابل آن کفایت نمی‌کند،
Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,
تا کسی طعم مرگ را نچشد و تا به ابد زندگی کند.
бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,
همهٔ ما می‌بینیم که حتّی اشخاص عالِم هم می‌میرند، همچنان‌که احمقان و نادانان می‌میرند. همهٔ آنها ثروت خود را برای بازماندگان خود باقی می‌گذارند.
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
درحالی‌که آنها نام خود را بر املاک خود می‌گذارند، گورشان خانهٔ ابدی آنها می‌گردد و برای همیشه در آن ساکن می‌شوند.
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...
جاه و مقام ما را از مرگ نجات نمی‌دهد، بلکه ما نیز خواهیم مرد همچنان‌که یک حیوان می‌میرد.
Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
سرنوشت اشخاصی که به خودشان توکّل دارند چنین است، سرنوشت آنانی که به دارایی خود دلخوش هستند.
та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!
آنها مانند گوسفندان محکوم به مرگ هستند و چوپان ایشان مرگ است. نیکوکاران بر آنها پیروز می‌گردند و اجساد آنان بزودی دور از خانه‌هایشان در دنیای مردگان خواهد پوسید.
Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.
امّا خداوند، جان مرا از دنیای مردگان می‌رهاند و نجات می‌دهد.
Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...
وقتی کسی دولتمند می‌گردد و به مال و دارایی او افزوده می‌گردد، شما آشفته نگردید،
Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.
او در وقت مردن، دارایی خود را با خود به گور نخواهد برد.
Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,
اگرچه کسی از زندگی خود راضی باشد و دیگران او را به‌خاطر موفقیّتش بستایند،
бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
امّا سرانجام خواهد مرد و به اجداد خود خواهد پیوست و دیگر روشنی را نخواهد دید.
Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,
جاه و مقام کسی او را از مرگ نجات نمی‌دهد، بلکه او نیز خواهد مرد، همچنان‌که یک حیوان می‌میرد.
вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!