Psalms 38

خداوندا، هنگامی‌که خشمناک هستی مرا مجازات نکن.
Псалом Давидів. На пам'ятку.
تیرهای تو در بدنم فرو رفته‌اند؛ و مرا به زمین زده‌ای.
Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
به‌خاطر خشم تو در عذاب شدید هستم. از دست گناهانم، همهٔ اعضای بدنم به درد آمده است.
бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...
چون گناهان من از سرم گذشته و برای من بار سنگینی شده‌اند.
Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
به‌خاطر حماقتم، زخمهای بدنم بو گرفته و متعفّن شده‌اند.
бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
به خود می‌پیچم و قامتم منحنی شده و سراسر روز ناله می‌کنم.
смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...
کمرم از شدّت درد می‌‌سوزد و همهٔ اعضای بدنم به درد آمده است.
Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
بکلّی لِه شده و از بین رفته‌ام و از شدّت ناله به تلاطم افتاده‌‌ام.
бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...
خداوندا، تو از خواسته‌های من آگاهی و ناله‌ها‌یم از تو پنهان نیست.
Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...
دل من به تپش افتاده و نیرویم را از دست داده‌ام و نوری در چشمم نمانده است.
Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
دوستان و همسایگانم به‌خاطر بلایی که بر من آمده از من دوری می‌کنند و حتّی خویشاوندانم از من گریزانند.
Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
دشمنان جانم برایم دام گسترده‌اند و کسانی‌که می‌‌‌خواهند مرا اذیّت کنند، تهدیدم می‌کنند و تمام روز برایم نقشه می‌کشند.
Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
امّا من مانند ناشنوایی هستم که نمی‌شنود و همچون لالی که حرف نمی‌زند.
Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
بلی، مانند کرها نه می‌شنوم و نه جواب می‌دهم.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
امّا ای خداوند، به تو توکّل دارم. ای خداوند، خدای من، تو جواب خواهی داد.
і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
من به درگاه تو دعا می‌کنم. تو نگذار که آنان از ناراحتی من شاد شوند و بر خود ببالند.
бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
جانم به لب رسیده است و از شدّت درد لحظه‌ای آرام ندارم.
Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
من به گناهان خود اعتراف می‌کنم و از خطاهایی که کرده‌‌ام پشیمانم.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
دشمنانم سالم و قوی هستند و آنانی که بی‌سبب از من نفرت دارند بسیارند.
бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
آنانی که به عوض نیکی‌های من به من بدی می‌کنند با من مخالفت می‌کنند، چون من کوشش می‌کنم کار نیک انجام دهم.
А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
خداوندا، مرا ترک مکن! ای خدای من، از من دور مباش!
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
ای خداوند، ای نجات‌دهندهٔ من، به کمک من بشتاب!
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!