Psalms 2

چرا ملّتها شورش می‌کنند؟ چرا مردم بی‌جهت دسیسه می‌چینند؟
Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?
پادشاهان زمین قیام می‌کنند، و حاکمان علیه خداوند و برگزیدهٔ او توطئه می‌نمایند.
Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:
آنها می‌گویند: «بیایید زنجیر بندگیِ خداوند را پاره کنیم و خود را از قید و بند او آزاد سازیم.»
Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!
خداوند که در آسمان بر تخت خود نشسته است، به نقشه‌های ایشان می‌خندد.
Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!
آنگاه از روی خشم آنها را سرزنش می‌نماید و با غضب خود آنها را به وحشت انداخته، می‌فرماید:
Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:
«من پادشاهِ برگزیدهٔ خود را در صهیون، کوه مقدّس خود، بر تخت نشانده‌ام.»
Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
پادشاه می‌گوید: «من فرمان خداوند را اعلام می‌کنم، او به من گفته است: 'از امروز من پدر تو شده‌ام، و تو پسر من هستی.
Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
تو از من بخواه، و من تمام ملّتها را میراث تو می‌سازم؛ و تمام زمین از آن تو خواهد بود.
Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!
تو با عصای آهنین بر آنان حکمرانی خواهی کرد و مانند کوزهٔ کوزه‌گران آنان را درهم خواهی شکست.'»
Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...
اکنون ای پادشاهان، توجّه کنید و ای حکمرانان روی زمین، آگاه باشید.
А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:
خداوند را با ترس و لرز خدمت کنید.
Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!
در برابر او تعظیم کنید، مبادا خشم او برافروخته شده شما را هلاک سازد. خوشا به حال کسانی‌که به او پناه می‌برند.
Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!