Psalms 144

خداوند را که پشتیبان من است سپاس باد! او مرا برای میدان جنگ تعلیم می‌دهد.
Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!
او پشت و پناه من است، او سپر و نجات‌دهندهٔ من است، به او توکّل دارم و او مردم را تحت فرمان من خواهد آورد.
Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!
خداوندا، انسان چیست که تو به او توجّه داری؟ و بنی‌آدم کیست که او را به‌خاطر آوری؟
Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?
او مانند سایه درگذر است و عمرش بیش از یک نفس نیست.
Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!
ای خداوند، آسمان را بگشا و پایین بیا. کوهها را لمس کن تا از آنها دود برخیزد.
Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!
رعد و برق را بفرست و دشمنان خود را پراکنده کن و با تیرهای خود آنها را تار و مار گردان.
Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!
دست خود را از عالم بالا دراز کن و مرا از عمق آبها، و از دست این بیگانگان نجات بده.
Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,
حرفهای آنان دروغ است و قسم دروغ می‌خورند.
що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!
خداوندا، برای تو سرودی تازه می‌خوانم و با بربط ده تار می‌سرایم.
Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,
پادشاهان را به پیروزی می‌رسانی و بنده‌ات، داوود را آزاد می‌سازی.
що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!
خداوندا، مرا از دست دشمن ظالم برهان و از چنگ بیگانگان که سخنانشان سراسر دروغ است، نجات بده.
Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,
پسران ما در جوانی، همچون نهالان، برومند و قد بلند گردند، دختران ما، چون ستونهای تراشیدهٔ کاخ پادشاهان باشند،
щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!
انبارهای ما، پُر از محصولات گوناگون، و گوسفندان ما در صحرا هزاران برّه بزایند.
Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!
گاوهای ما، بدون از دست دادن گوساله‌ای، بارور و کثیر شوند. در کوچه‌های ما صدای هیچ غم و ناله‌ای نباشد.
Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!
خوشا به حال ملّتی که از این برکات بهره‌مند گردند و خوشا به حال قومی که خداوند، خدای ایشان است.
Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!