Psalms 109

خدایا، نام تو را ستایش می‌کنم، خاموش مباش.
Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
زیرا مردم شریر و دروغگو زبان به بدگویی من گشوده‌اند و دربارهٔ من دروغ می‌گویند.
бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
سخنان نفرت‌انگیز می‌گویند و بدون سبب با من می‌جنگند.
і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
من آنها را دوست دارم و برایشان دعا می‌کنم امّا آنها با من مخالفت می‌کنند.
обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
جواب خوبی‌های مرا با بدی می‌دهند و در عوض محبّت، دشمنی می‌کنند.
вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
حاکم ظالمی را بر او بگمار و یکی از دشمنانش را تا علیه او شهادت بدهد.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
در دادگاه محکوم شود و دعایش هم گناه محسوب گردد!
Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
عمرش کوتاه شود و دیگری جا و مقامش را بگیرد!
Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
فرزندانش یتیم شوند و زنش بیوه گردد!
Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
اطفالش آواره شوند و به گدایی بیفتند، از ویرانه‌ای که زندگی می‌کنند رانده گردند!
і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
طلبکارانش مال و دارایی‌اش را غصب کنند و بیگانگان حاصل زحمتش را به تاراج ببرند.
Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
کسی بر او رحم نکند و هیچ‌کس یتیمانی را که او از خود به جا می‌گذارد، مورد لطف و توجّه قرار ندهد.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
نسل او قطع، و نامش از صفحهٔ روزگار محو گردد!
Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
خداوند شرارت ‌نیاکانش را فراموش نکند و گناهان مادرش را نیامرزد!
Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
کارهای بد او همیشه مدّ نظر خداوند باشد، امّا خاطرهٔ او از روی زمین محو شود!
Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
زیرا او هرگز به کسی رحم نکرد، بلکه به فقیران و محتاجان و بی‌کسان، آزار رسانید و آنان را کشت.
ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
او دوست داشت که دیگران را لعنت کند، اکنون خودش را لعنت کن. نمی‌خواست به کسی برکت برساند، پس هیچ‌کس او را برکت نرساند.
Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
لعنت را مثل لباس به تن می‌کرد، پس اکنون لعنت مانند آب در بدنش و مثل روغن در استخوانهایش نفوذ کند.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
اینک لعنت مانند لباسی که می‌پوشید و مانند کمربندی که به کمر می‌بست، او را بپوشاند.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
خداوند دشمنانم و کسانی را که از من بدگویی می‌کنند، چنین جزا بدهد.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
امّا ای خدا و ای خداوند من، به‌خاطر نام خود به من کمک کن و به‌خاطر محبّت پایدارت مرا نجات بده.
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
من مسکین و نیازمندم، درد و غم تا اعماق قلبم رخنه کرده است.
бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...
مانند سایهٔ غروب در حال فنا هستم و مانند ملخی رانده شده‌ام.
Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
از بس روزه گرفته‌ام، قوّتی در زانوهایم نمانده و فقط پوست و استخوان شده‌ام.
Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
پیش دشمنانم رسوا و مسخره شده‌ام و وقتی مرا می‌بینند، سر خود را می‌جنبانند.
і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...
ای خداوند و خدای من، مرا کمک کن و به‌خاطر محبّت پایدارت، مرا نجات بده
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
تا دشمنانم بدانند که تو ای خداوند، نجات‌دهندهٔ من هستی.
і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
آنها مرا لعنت می‌کنند، امّا تو مرا برکت بده، تا بدخواهانم شرمنده شوند و این بنده‌ات شادمان گردد.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
دشمنانم را رسوا گردان و آنها را با شرم و خجالت بپوشان!
Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
با زبان خود از خداوند بسیار تشکّر خواهم نمود و در حضور همهٔ مردم، او را ستایش خواهم كرد.
Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
زیرا از مردم مسکین و فقیر حمایت می‌نماید و از دست کسانی‌که آنان را محکوم به مرگ می‌کنند، رهایی می‌بخشد.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!