Proverbs 30

اینها سخنان آکور، پسر یاقه است، خطاب به ایتیئیل و اوکال: خدایا، خسته و درمانده‌ام، چه چاره کنم؟
Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!
من شعور یک انسان را ندارم.
Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,
من بیشتر شبیه حیوان هستم؛ من شعور یک انسان را ندارم، و دربارهٔ خدا چیزی نمی‌دانم.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...
کیست که به آسمان صعود کرد و بر زمین فرود آمد؟ کیست که باد را در مشت خود جمع کرد و آبها را در لباس خود پیچید؟ کیست که حدود زمین را تعیین کرد؟ نام او چیست و پسرش چه نام دارد؟ اگر می‌دانی بگو.
Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?
«خدا به وعدهٔ خود وفا می‌کند. او مانند سپر از کسانی‌که به او توکّل دارند، حمایت می‌کند.
Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
به کلام او چیزی میافزا، مبادا تو را تنبیه کند و دروغگو شمرده شوی.»
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.
ای خدا، پیش از اینکه بمیرم، دو چیز از تو می‌خواهم:
Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:
زبان مرا از دروغ گفتن بازدار، و مرا نه فقیر ساز و نه ثروتمند، بلکه روزی مرا به اندازهٔ احتیاجم بده.
віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,
زیرا اگر ثروتمند شوم ممکن است تو را انکار کنم و بگویم: «خداوند کیست؟» و اگر فقیر شوم، شاید دزدی کنم و نام تو را بی‌حرمت سازم.
щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.
هیچ‌وقت از کسی پیش کارفرمایش بدگویی نکن، مبادا تو را لعنت کند و مجرم شوی.
Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
کسانی هستند که پدر و مادر خود را نفرین می‌کنند.
Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,
اشخاصی هستند که خود را پاک می‌دانند، درحالی‌که آلوده به گناه می‌باشند.
покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,
بسیار کسانی هستند که از چشمانشان کبر و غرور می‌بارد.
покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!
گروهی هستند که دندانهای خود را تیز می‌کنند تا به جان مردم فقیر و محتاج افتاده، آنها را ببلعند.
Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!
در دنیا چهار چیز مانند «زالو» هستند که هرقدر بخورند سیر نمی‌شوند:
Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:
دنیای مردگان، رحم نازا، زمین خشک و بی‌آب، و آتش شعله‌ور.
шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!
کسی‌که پدر خود را مسخره و مادر خود را تحقیر کند، زاغها چشمانش را از کاسه بیرون می‌آوردند و لاشخورها بدنش را می‌خورند.
Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!
چهار چیز است که برای من بسیار عجیب است و من آنها را نمی‌فهمم:
Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:
پرواز عقاب در آسمان، خزیدن مار بر صخره، عبور کشتی از دریا، به وجود آمدن عشق بین زن و مرد.
дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...
زن بدکار زنا می‌کند و با بی‌شرمی می‌گوید: «گناهی نکرده‌ام.»
Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...
چهار چیز است که زمین تاب تحمّل آنها را ندارد:
Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
غلامی که به سلطنت می‌رسد، احمقی که سیر و توانگر شود،
під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,
زن بداخلاقی که شوهر کرده باشد، و کنیزی که جای خانم خانه را می‌گیرد.
під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...
در دنیا چهار حیوان هستند که کوچک می‌باشند، امّا شعورِ بسیار دارند:
Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:
مورچه‌ها: اگر چه ضعیف هستند، امّا در تابستان برای زمستان خوراک ذخیره می‌کنند،
мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;
گورکنها: با آن که ناتوانند، امّا در بین صخره‌ها برای خود لانه می‌سازند،
борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
ملخها: هر چند رهبری ندارند، ولی در دسته‌های منظّم حرکت می‌کنند،
немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;
و مارمولکها: که می‌توان آنها را با دست گرفت، امّا در قصرهای پادشاهان هم راه دارند.
павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!
چهار موجود هستند که با وقار راه می‌روند:
Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:
شیر که پادشاه حیوانات است و از چیزی نمی‌ترسد،
лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,
طاووس، بُز نر، و پادشاهی که سپاهیانش همراه او هستند.
осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!
اگر از روی حماقت مغرور شده و نقشه‌های پلیدی کشیده‌ای، از این کارهایت دست بکش.
Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!
همچنان‌که از زدن شیر کره به دست می‌آید و از ضربه زدن به بینی خون جاری می‌شود، از برانگیختن خشم نیز نزاع برپا می‌گردد.
Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.