Luke 1

تقدیم به عالیجناب تئوفیلوس: تا به حال نویسندگان بسیاری به نوشتن شرح وقایعی كه در بین ما رخ داده است، اقدام کرده‌اند
Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,
و آنچه را كه به وسیلهٔ شاهدان عینی اوّلیه و اعلام کنندگان آن پیام به ما رسیده است به قلم آورده‌اند.
як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,
من نیز به نوبهٔ خود، به عنوان کسی‌که جریان كامل این وقایع را جزء به جزء مطالعه و بررسی كرده است، صلاح دیدم كه این پیشامدها را به ترتیب تاریخ وقوع برای تو بنویسم
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,
تا به حقیقت همهٔ مطالبی كه از آن اطّلاع یافته‌ای، پی ببری.
щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.
در زمان سلطنت هیرودیس، پادشاه یهودیه، كاهنی به نام زكریا از افراد گروه ابیا، زندگی می‌کرد. همسر او نیز از خاندان هارون بود و الیزابت نام داشت.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.
این دو نفر در نظر خدا درستكار بودند و بدون کوتاهی، كلّیهٔ احكام و دستورات خداوند را رعایت می‌کردند.
І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.
امّا فرزندی نداشتند زیرا الیزابت نازا بود و هر دو سالخورده بودند.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.
چون نوبت خدمت روزانه در معبد بزرگ به گروه زكریا رسید، او به عنوان كاهن مشغول انجام وظایف خود شد.
І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,
‌طبق رسوم كاهنان قرعه به نام او درآمد كه به داخل جایگاه مقدّس در معبد بزرگ وارد شود و بُخور بسوزاند.
за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.
در وقت سوزاندن بُخور، تمام جماعت در بیرون ایستاده و دست به دعا برداشته بودند.
Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.
در آنجا فرشتهٔ خداوند به او ظاهر شد و در سمت راست آتشدان بُخور ایستاد.
І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.
زكریا از دیدن این منظره تكانی خورد و ترسید.
І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.
امّا فرشته به او گفت: «ای زكریا نترس. دعاهای تو مستجاب شده و همسرت الیزابت برای تو پسری خواهد زایید و او را یحیی خواهی نامید.
А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.
شادی و سرور نصیب تو خواهد بود و بسیاری از تولّد او شادمان خواهند شد.
І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.
زیرا او در نظر خداوند بزرگ خواهد بود و هرگز به شراب و باده لب نخواهد زد. از همان ابتدای تولّد از روح‌القدس پُر خواهد بود
Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.
و بسیاری از بنی‌اسرائیل را به سوی خداوند، خدای آنان باز خواهد گردانید.
І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.
با روح و قدرت الیاس مانند پیشاهنگی در حضور خداوند قدم خواهد زد تا پدران و فرزندان را آشتی دهد و سركشان را به راه نیكان آورد و مردمانی مستعد برای خداوند آماده سازد.»
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.
زكریا به فرشته گفت: «چطور می‌توانم این را باور كنم؟ من پیر هستم و زنم نیز سالخورده است.»
І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...
فرشته به او پاسخ داد: «من جبرائیل هستم كه در حضور خدا می‌ایستم و فرستاده شده‌ام تا با تو صحبت كنم و این مژده را به تو برسانم.
А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.
پس توجّه كن: تو تا هنگام وقوع این امور لال خواهی شد و نیروی تكلّم را از دست خواهی داد زیرا سخنان مرا كه در وقت مقرّر به حقیقت خواهد پیوست باور نكردی.»
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!
جماعتی كه منتظر زكریا بودند از اینكه او آن‌همه در داخل جایگاه مقدّس در معبد بزرگ ماند، متعجّب گشتند.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.
وقتی بیرون آمد و یارای سخن گفتن نداشت، آنان فهمیدند كه در داخل جایگاه مقدّس در معبد بزرگ رؤیایی دیده است و چون نمی‌توانست حرف بزند ایما و اشاره می‌کرد.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...
زكریا وقتی‌که دورهٔ خدمت كهانت خود را در معبد بزرگ به انجام رسانید به خانه بازگشت.
І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.
بعد از آن همسرش الیزابت حامله شد و مدّت پنج ماه در خلوت به سر برد و با خود می‌گفت:
А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
«این كار را خداوند برای من كرده است و با این لطف خود، رسوایی مرا پیش مردم از میان برداشته است.»
Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!
در ماه ششم، جبرائیل فرشته از جانب خدا به شهری به نام ناصره، كه در استان جلیل واقع است
А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,
به نزد دختر باکره‌ای كه در عقد مردی به نام یوسف -‌از خاندان داوود- بود، فرستاده شد. نام این دختر مریم بود.
до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.
فرشته وارد شد و به او گفت: «سلام، ای کسی‌که مورد لطف هستی، خداوند با توست.»
І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
امّا مریم از آنچه فرشته گفت بسیار مضطرب شد و ندانست كه معنی این سلام چیست.
Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
فرشته به او گفت: «ای مریم، نترس زیرا خداوند به تو لطف فرموده است.
А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
تو آبستن خواهی شد و پسری خواهی زایید و نام او را عیسی خواهی گذارد.
І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
او بزرگ خواهد بود و به پسر خدای متعال ملقّب خواهد شد. خداوند، خدا تخت پادشاهی جدّش داوود را به او عطا خواهد فرمود.
Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
او تا به ابد برخاندان یعقوب فرمانروایی خواهد كرد و پادشاهی او هرگز پایانی نخواهد داشت.»
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
مریم به فرشته گفت: «این چگونه ممكن است؟ من باکره هستم.»
А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...
فرشته به او پاسخ داد: «روح‌القدس بر تو خواهد آمد و قدرت خدای متعال بر تو سایه خواهد افكند و به این سبب آن نوزاد مقدّس، پسر خدا نامیده خواهد شد.
І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
بدان كه خویشاوند تو الیزابت در سن پیری پسری در رحم دارد و آن کسی‌که نازا به حساب می‌آمد اكنون شش ماه از حاملگی او می‌گذرد.
А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
زیرا برای خدا هیچ چیز محال نیست.»
Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
مریم گفت: «باشد، من كنیز خداوند هستم، همان‌طور كه تو گفتی بشود.» و فرشته از پیش او رفت.
А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.
در آن روزها مریم عازم سفر شد و باشتاب به شهری واقع در كوهستان یهودیه رفت.
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.
او به خانهٔ زكریا وارد شد و به الیزابت سلام كرد.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.
وقتی الیزابت سلام مریم را شنید، بچّه در رَحمش تكان خورد. الیزابت از روح‌القدس پُر شد
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,
و با صدای بلند گفت: «تو در بین زنها متبارک هستی و مبارک است ثمرهٔ رحم تو.
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
من كیستم كه مادر خداوندم به دیدنم بیاید؟
І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
همین‌که سلام تو به گوش من رسید، بچّه از شادی در رحم من تكان خورد.
Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
خوشا به حال آن زنی كه باور می‌کند که وعدهٔ خداوند برای او به انجام خواهد رسید.»
Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!
مریم گفت: «جان من خداوند را می‌‌ستاید
А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
و روح من در نجات‌دهندهٔ من، خدا، شادی می‌کند،
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
چون او به كنیز ناچیز خود نظر لطف داشته است. از این پس همهٔ نسلها مرا خوشبخت خواهند خواند،
що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
زیرا آن قادر مطلق كارهای بزرگی برای من كرده است. نام او مقدّس است.
бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
رحمت او پشت در پشت برای كسانی است كه از او می‌ترسند.
і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!
دست خداوند با قدرت كار كرده است، متكبّران را با خیالات دلشان تارومار كرده
Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
و زورمندان را از تختهایشان به زیر افكنده و فروتنان را سربلند كرده است.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,
گرسنگان را با چیزهای نیكو سیر نموده و ثروتمندان را تهی‌دست روانه كرده است.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!
به‌خاطر محبّت پایدار خود، از بندهٔ خود اسرائیل حمایت كرده است،
Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,
همان‌طور كه به اجداد ما یعنی به ابراهیم و به فرزندان او تا به ابد وعده داد.»
як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!
مریم در حدود سه ماه پیش الیزابت ماند و بعد به منزل خود بازگشت.
І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.
وقت زایمان الیزابت فرا رسید و پسری به دنیا آورد.
А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.
وقتی همسایگان و خویشاوندان او باخبر شدند كه خداوند چه لطف بزرگی در حق او كرده است مانند او شاد و خوشحال گشتند.
І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.
پس از یک هفته آمدند تا نوزاد را ختنه نمایند و در نظر داشتند نام پدرش زكریا را بر او بگذارند.
І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.
امّا مادرش گفت: «خیر، نام او باید یحیی باشد.»
І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!
آنها گفتند: «امّا در خاندان تو هیچ‌کس چنین نامی ندارد.»
А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!
و با اشاره از پدرش پرسیدند كه تصمیم او دربارهٔ نام طفل چیست.
І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
او تخته‌ای خواست و در برابر تعجّب همگی نوشت: «نام او یحیی است.»
Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
ناگهان زبانش باز شد و به ستایش خدا پرداخت.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
تمام همسایگان ترسیدند و كلّیهٔ این اخبار در سرتاسر كوهستان یهودیه انتشار یافت.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
همهٔ کسانی‌که این موضوع را می‌شنیدند دربارهٔ آن فكر می‌کردند و می‌گفتند: «این كودک چه خواهد شد؟ در واقع دست خداوند با اوست.»
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
پدر او زكریا، از روح‌القدس پُر شد و چنین نبوّت كرد:
Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
«خداوند، خدای اسرائیل را سپاس باد. زیرا به یاری قوم خود آمده و آنان را رهایی داده است.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
از خاندان بندهٔ خود داوود، رهانندهٔ نیرومندی بر افراشته است.
Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,
او از قدیم از زبان انبیای مقدّس خود وعده داد
як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,
كه ما را از دست دشمنانمان رهایی بخشد و از دست همهٔ کسانی‌که از ما نفرت دارند، آزاد سازد
що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
و با نیاکان ما به رحمت رفتار نماید و پیمان مقدّس خود را به‌خاطر آورد.
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
برای پدر ما ابراهیم سوگند یاد كرد
що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,
كه ما را از دست دشمنان نجات دهد و عنایت فرماید كه او را بدون ترس
щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
با پاكی و نیكی تا زنده‌ایم، عبادت نماییم.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
و تو، ای فرزند، نبیِ خدای متعال نامیده خواهی شد، زیرا جلوی قدمهای خداوند خواهی رفت تا راه او را آماده سازی
Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,
و به قوم او خبر دهی كه با آمرزش گناهانشان رستگار می‌شوند،
щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,
زیرا از رحمت و دلسوزی خدای ماست كه خورشید صبحگاهی از آسمان بر ما طلوع خواهد كرد
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
تا بر کسانی‌که در تاریكی و در سایهٔ مرگ به سر می‌برند بتابد و قدمهای ما را به راه صلح و سلامتی هدایت فرماید.»
щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!
و امّا طفل بزرگ می‌شد و در روح قوی می‌گشت و تا روزی كه علناً به قوم اسرائیل ظاهر شد در بیابان به سر می‌برد.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.