Job 33

حال ای ایّوب با دقّت به سخنان من گوش بده.
Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.
می‌خواهم آنچه را که در نظر دارم به تو بگویم.
Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.
حرفهای من از صمیم دل، صادقانه و حقیقت است.
Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.
زیرا روح خدا مرا سرشته و نَفَس قادر متعال به من زندگی بخشیده است.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.
اگر می‌توانی جواب مرا بدهی، درنگ نکن.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!
من و تو در نظر خدا فرقی نداریم. او هردوی ما را از گِل سرشته است.
Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!
پس تو نباید از من ترس و وحشت داشته باشی و من بر تو فشار نمی‌آورم.
Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.
شنیدم که گفتی:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
«من پاک هستم و خطایی نکرده‌ام. بی‌عیب هستم و گناهی ندارم.
Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
خدا بهانه می‌جوید تا گناهی در من بیابد و مرا دشمن خود می‌شمارد.
Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.
پاهایم را به زنجیر می‌بندد و در هر قدم مراقب من است.»
У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...
امّا ایّوب، من تو را قانع می‌سازم که تو اشتباه می‌‌کنی. خدا بزرگتر از همهٔ انسانهاست.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!
چرا خدا را متّهم می‌‌کنی و می‌گویی که او برای کارهایی که می‌کند به انسان توضیح نمی‌دهد.
Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
خدا به راههای مختلف با انسان صحبت می‌کند، امّا کسی به کلام او توجّه نمی‌نماید.
Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:
در شب، وقتی انسان در خواب عمیق فرو می‌رود، در رؤیا با او حرف می‌زند.
у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,
گوشهای او را باز می‌کند. او را می‌ترساند و اخطار می‌دهد
тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,
خدا سخن می‌گوید تا او را از گناه کردن باز دارد و از مغرور شدن رهایی‌اش‌‌ بخشد،
щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,
تا از مرگ و هلاکت نجات یابد.
щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.
خدا انسان را با درد و بیماری سرزنش می‌کند.
І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.
در اثر مرض، انسان اشتهای خود را از دست می‌دهد به طوری که حتّی از لذیذترین غذاها هم بدش می‌آید.
І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.
آن‌قدر لاغر می‌شود که از او فقط پوست و استخوان بجا می‌ماند.
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були.
پایش به لب گور می‌رسد و به دنیای مردگان نزدیک می‌شود.
І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде.
امّا اگر یکی از هزاران فرشتهٔ خدا حاضر باشد و از او شفاعت نموده و بگوید که بی‌گناه است،
Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,
آنگاه بر او رحم کرده، می‌فرماید: «آزادش کنید و نگذارید که هلاک شود، زیرا کفّاره‌ای برایش یافته‌ام.»
то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.
بدن او دوباره جوان و قوی می‌گردد.
Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.
هر وقت به حضور خدا دعا کند، خدا دعایش را می‌پذیرد و او با شادمانی در پیشگاه او حضور می‌یابد و خدا سعادت گذشته‌اش را به او بازمی‌گرداند.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
بعد او سرود می‌خواند و به مردم می‌گوید: «من گناه کردم و از راه راست منحرف شدم،
Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
امّا خدا گناهان مرا بخشید و مرا از مرگ و هلاکت نجات داد.»
Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.
خدا بارها این کارها را برای انسان انجام می‌دهد،
Бог робить це все двічі-тричі з людиною,
تا جان او را از هلاکت برهاند و از نور حیات برخوردارش سازد.
щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.
ایّوب، سخنان مرا بشنو و خاموش باش و به آنچه می‌گویم توجّه کن.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!
امّا اگر چیزی برای گفتن داری، بگو. من می‌خواهم بشنوم و اگر گفتارت درست باشد، قبول می‌کنم.
Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.
وگرنه ساکت باش و به من گوش بده تا به تو حکمت بیاموزم.
Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!