Job 20

ایّوب، سخنان تو مرا متأسف ساخته و دیگر نمی‌توانم صبر کنم، مجبورم که جوابت را بدهم.
І відповів нааматянин Цофар та й сказав:
ایّوب، سخنان تو مرا متأسف ساخته و دیگر نمی‌توانم صبر کنم، مجبورم که جوابت را بدهم.
Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!
سخنان تو توهین‌آمیز بودند، امّا من می‌دانم که چگونه به تو جواب بدهم.
Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
می‌دانی که از زمان قدیم از وقتی‌که انسان برای اولین بار بر زمین نهاده شد،
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,
سعادت و خوشی مردم بدکار، همیشه ناپایدار بوده است.
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?
آنها هرقدر در زندگی پیشرفت کنند و جاه و جلالشان سر به فلک بکشد،
Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,
سرانجام مانند فضلهٔ خود دور انداخته شده، برای همیشه نابود می‌گردند و آشنایانشان می‌گویند: «آنها کجا هستند؟»
проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
همچون خواب و خیال محو می‌شوند، و دیگر دیده نخواهند شد
Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:
بدکاران دیگر دیده نخواهند شد و از جایی که زندگی می‌کردند برای همیشه ناپدید می‌گردند.
його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...
فرزندانشان از مردم فقیر گدایی می‌کنند و همهٔ آنچه را که از مردم بزور گرفته بودند، پس می‌دهند.
Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...
بدنهایشان که زمانی جوان و نیرومند بود، به گور می‌رود و خاک می‌شود.
Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!
آنها از شرارت لذّت می‌برند و طعم آن، دهانشان را شیرین نگاه می‌دارد،
Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,
آنها از شرارت لذّت می‌برند و طعم آن، دهانشان را شیرین نگاه می‌دارد،
над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,
امّا آنچه را که خورده‌اند، در شکمشان ترش کرده، به زهرمار تبدیل می‌شود
то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...
و ثروتی را که بلعیده‌اند، قی می‌کنند. خدا همه را از شکمشان بیرون می‌کشد.
Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...
آنچه را که خورده‌اند، مانند زهر مار آنها را مسموم کرده، هلاک می‌سازد.
Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!
آن‌قدر زنده نمی‌مانند که از نعمات روغن زیتون، شیر و عسل بهره‌ای ببرند
Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.
و از دارایی و اموال خود استفاده کنند و لذّت ببرند.
Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...
زیرا آنها به مردم مسکین ظلم نموده، مال ایشان را غصب کردند و خانه‌ای را که خودشان نساخته بودند، بزور گرفتند.
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
در اندوختن ثروت، حریص هستند و قناعت ندارند.
Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
از مالی که دزدیده‌اند، چیزی برایشان باقی نمی‌ماند و خوشبختی آنها از بین خواهد رفت.
Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:
در اوج سعادت، ناگهان مصیبت و بدبختی بر سرشان می‌آید و رنج و مصیبت دامنگیرشان می‌شود.
за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!
در وقتی‌که همه‌چیز دارند و شکمشان سیر است، به غضب خدا گرفتار می‌شوند.
Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...
از شمشیر آهنین فرار می‌کنند، امّا هدف تیر برنزی قرار می‌گیرند.
Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...
وقتی تیر را از بدنشان بیرون می‌کشند، نوک برّاق آن جگرشان را پاره می‌کند و وحشت مرگ آنها را فرا می‌گیرد.
Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!
همهٔ مال و ثروتی را که اندوخته‌اند، نابود می‌شود و آتش ناگهانی، باقیماندهٔ دارایی آنها را از بین می‌برد.
При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...
آسمانها گناهانشان را آشکار می‌سازند و زمین برضد آنها گواهی می‌دهد.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,
در اثر خشم خدا همهٔ اموالشان تاراج می‌شود.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...
این است سرنوشت مردم بدکار که خدا برایشان تعیین کرده است.
Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!