Job 20

Ekparolis Cofar, la Naamano, kaj diris:

І відповів нааматянин Цофар та й сказав:

Pro tio miaj pensoj devigas min respondi, Pro tio, kion mi sentas.

Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!

Hontindan riproĉon mi aŭdis, Kaj la spirito de mia prudento respondos por mi.

Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

Ĉu vi scias, ke tiel estis de eterne, De post la apero de homo sur la tero,

Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,

Ke la triumfado de malvirtuloj estas mallongatempa, Kaj la ĝojo de hipokritulo estas nur momenta?

то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

Se lia grandeco eĉ atingus ĝis la ĉielo, Kaj lia kapo tuŝus la nubon,

Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,

Li tamen pereos por ĉiam, kiel lia sterko; Tiuj, kiuj lin vidis, diros: Kie li estas?

проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

Kiel sonĝo li forflugos, kaj oni lin ne trovos; Li malaperos, kiel nokta vizio.

Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

Okulo, kiu rigardis lin, ne plu vidos lin; Lia loko lin ne plu vidos.

його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...

Liaj filoj kurados almozpetante, Kaj liaj manoj redonos lian havaĵon.

Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...

Liaj ostoj estos punitaj pro la pekoj de lia juneco, Kaj tio kuŝiĝos kune kun li en la polvo.

Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!

Se la malbono estas dolĉa en lia buŝo, Li kaŝas ĝin sub sia lango,

Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,

Li flegas ĝin kaj ne forlasas ĝin, Kaj retenas ĝin sur sia palato:

над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,

Tiam lia manĝaĵo renversiĝos en liaj internaĵoj, Fariĝos galo de aspidoj interne de li.

то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...

Li englutis havaĵon, sed li ĝin elvomos; El lia ventro Dio ĝin elpelos.

Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

Venenon de aspidoj li suĉos; Lango de vipuro lin mortigos.

Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

Li ne vidos fluojn nek riverojn, Torentojn de mielo kaj de butero.

Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.

Li redonos tion, kion li pene akiris, kaj li tion ne englutos; Kiel ajn granda estas lia havaĵo, li ĝin fordonos kaj ne ĝuos ĝin.

Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

Ĉar li premis kaj forlasis la senhavulojn, Li rabis al si domon, kiun li ne konstruis.

Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

Ĉar lia interno ne estis trankvila, Tial li ne savos tion, kio estis por li kara.

Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

Nenion restigis lia manĝemeco; Tial lia bonstato ne estos longedaŭra.

Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:

Malgraŭ lia abundeco, li estos premata; Ĉiaspecaj suferoj trafos lin.

за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

Por plenigi lian ventron, Li sendos sur lin la flamon de Sia kolero, Kaj pluvigos sur lin Sian furiozon.

Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...

Se li forkuros de batalilo fera, Trafos lin pafarko kupra.

Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...

Nudigita glavo trairos lian korpon, Kaj la fulmo de lia turmentilo venos sur lin kun teruro.

Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!

Nenia mallumo povos kaŝi liajn trezorojn; Lin konsumos fajro ne disblovata; Malbone estos al tiu, kiu restos en lia tendo.

При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...

La ĉielo malkovros liajn malbonagojn, Kaj la tero leviĝos kontraŭ lin.

Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,

Malaperos la greno el lia domo, Disŝutita ĝi estos en la tago de Lia kolero.

урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

Tia estas de Dio la sorto de homo malpia, Kaj la heredaĵo destinita por li de Dio.

Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!