Job 13

Ĉion ĉi tion mia okulo vidis, Mia orelo aŭdis kaj komprenis.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Kion vi scias, mi ankaŭ scias; Kaj mi ne estas malpli valora ol vi.

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Sed mi volus paroli kun la Plejpotenculo, Mi dezirus disputi kun Dio.

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Tamen vi komentarias malvere, Vi ĉiuj estas senutilaj kuracistoj.

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

Ho, se vi silentus, Tio estus saĝeco de via flanko.

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Aŭskultu do mian moralinstruon, Kaj atentu la defendan parolon de mia buŝo.

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Ĉu pro Dio vi volas paroli malveron, Kaj pro Li paroli falsaĵon?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Ĉu vi volas esti personfavoraj al Li, Aŭ pro Dio vi volas disputi?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Ĉu estos bone, kiam Li esploros vin? Ĉu vi volas trompi Lin, kiel oni trompas homon?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Li certe vin punos, Se vi sekrete estos personfavoraj.

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Ĉu Lia majesto ne konfuzas vin? Ĉu ne falas sur vin timo antaŭ Li?

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Viaj memorigoj estas sentencoj polvaj, Via bastionoj estas amasoj da argilo.

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Silentu antaŭ mi, kaj parolos mi, Kio ajn trafos min.

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Por kio mi portu mian karnon en miaj dentoj Kaj metu mian animon en mian manon?

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Li ja mortigos min, kaj mi ne havas esperon; Sed pri mia konduto mi volas disputi antaŭ Li.

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Tio jam estos savo por mi, Ĉar ne hipokritulo venos antaŭ Lin.

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Aŭskultu mian parolon Kaj mian klarigon antaŭ viaj oreloj.

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Jen mi pretigis juĝan aferon; Mi scias, ke mi montriĝos prava.

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Kiu povas procesi kontraŭ mi? Tiam mi eksilentus kaj mortus.

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Nur du aferojn ne faru al mi, Tiam mi ne kaŝos min antaŭ Via vizaĝo:

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Malproksimigu de mi Vian manon, Kaj Via teruro ne timigu min.

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Tiam voku, kaj mi respondos; Aŭ mi parolos, kaj Vi respondu al mi.

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Kiom da malbonagoj kaj pekoj estas sur mi? Sciigu al mi miajn krimojn kaj pekojn.

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Kial Vi kaŝas Vian vizaĝon Kaj rigardas min kiel Vian malamikon?

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Ĉu Vi volas montri Vian forton kontraŭ deŝirita folio? Kaj ĉu sekiĝintan pajleron Vi volas persekuti?

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Ĉar Vi skribas kontraŭ mi maldolĉaĵon Kaj venigas sur min la pekojn de mia juneco.

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

Vi metis miajn piedojn en ŝtipon, Vi observas ĉiujn miajn vojojn, Kaj Vi observas la plandojn de miaj piedoj;

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

Dum mi ja disfalas kiel putraĵo, Kiel vesto dismanĝita de tineoj.

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...