Job 10

Tedis al mia animo mia vivo; Mi fordonos min al mia plendado; Mi parolos en la malĝojeco de mia animo.

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

Mi diros al Dio: Ne kondamnu min, Sciigu al mi, pro kio Vi malpacas kontraŭ mi.

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

Ĉu Vi trovas tion bona, ke Vi turmentas, Ke Vi forpuŝas la laboritaĵon de Viaj manoj, Sendas brilon sur la entreprenon de malpiuloj?

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

Ĉu Vi havas okulojn karnajn, Kaj ĉu Vi rigardas, kiel homo rigardas?

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

Ĉu Viaj tagoj estas kiel la tagoj de homo, Aŭ ĉu Viaj jaroj estas kiel la vivtempo de homo,

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

Ke Vi serĉas mian kulpon Kaj penas trovi mian pekon,

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

Kvankam Vi scias, ke mi ne estas malbonagulo, Sed el Via mano neniu povas savi?

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

Viaj manoj min formis kaj faris min tutan ĉirkaŭe, Kaj tamen Vi min pereigas!

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

Rememoru, ke kiel argilon Vi min prilaboris; Kaj Vi returne faros min polvo.

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

Vi elverŝis ja min kiel lakton, Kaj kiel fromaĝon Vi min kundensigis.

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

Per haŭto kaj karno Vi min vestis, Per ostoj kaj tendenoj Vi min plektis.

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

Vivon kaj bonon Vi donis al mi, Kaj Via prizorgado gardis mian spiriton.

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

Sed ĉi tion Vi kaŝis en Via koro; Mi scias, ke Vi tion intencis:

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

Se mi pekos, Vi tion rimarkos sur mi, Kaj mian pekon Vi ne lasos senpuna.

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

Se mi agis malbone, ve al mi! Se mi estas prava, mi ne povas tamen levi mian kapon, Estante tute humiligita Kaj vidante mian mizeron.

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

Se ĝi leviĝas, Vi ĉasas min kiel leono, Kaj denove montras sur mi Vian mirindan potencon.

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

Vi elmetas kontraŭ mi novajn atestojn, Plifortigas Vian koleron kontraŭ mi; Nova armeo min atakas.

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

Por kio Vi elirigis min el la ventro? Ho, se mi estus pereinta, ke nenies okulo min vidu!

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

Tiam mi estus kiel ne estinta; El la ventro mi estus transportita en la tombon.

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

Mia vivo estas ja mallonga; Ĉesu do, lasu min libera, por ke mi iom revigliĝu,

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

Antaŭ ol mi foriros senrevene En la landon de mallumo kaj de morta ombro,

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

En la landon, kie la lumo estas kiel mallumo, Kie estas morta ombro kaj senordeco, Kie estas lume kiel en mallumego.

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...