Psalms 2

Waarom woeden de heidenen, en bedenken de volken ijdelheid?

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

De koningen der aarde stellen zich op, en de vorsten beraadslagen te zamen tegen den HEERE, en tegen Zijn Gezalfde, zeggende:

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

Laat ons hun banden verscheuren, en hun touwen van ons werpen.

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

Die in den hemel woont, zal lachen; de HEERE zal hen bespotten.

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

Dan zal Hij tot hen spreken in Zijn toorn, en in Zijn grimmigheid zal Hij hen verschrikken.

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Ik toch heb Mijn Koning gezalfd over Sion, den berg Mijner heiligheid.

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

Ik zal van het besluit verhalen: de HEERE heeft tot Mij gezegd: Gij zijt Mijn Zoon, heden heb Ik U gegenereerd.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Eis van Mij, en Ik zal de heidenen geven tot Uw erfdeel, en de einden der aarde tot Uw bezitting.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Gij zult hen verpletteren met een ijzeren scepter; Gij zult hen in stukken slaan als een pottenbakkersvat.

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

Nu dan, gij koningen, handelt verstandiglijk; laat u tuchtigen, gij rechters der aarde!

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Dient den HEERE met vreze, en verheugt u met beving.

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Kust den Zoon, opdat Hij niet toorne, en gij op den weg vergaat, wanneer Zijn toorn maar een weinig zou ontbranden. Welgelukzalig zijn allen, die op Hem betrouwen.

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!