1. Home
  2. Pair
  3. DutSVV
  4. Ukrainian
  5. Matt.14

Matthew 14

14:1
Te dierzelfder tijd hoorde Herodes, de viervorst, het gerucht van Jezus;
Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,
14:2
En zeide tot zijn knechten: Deze is Johannes de Doper; hij is opgewekt van de doden, en daarom werken die krachten in Hem.
і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...
14:3
Want Herodes had Johannes gevangen genomen, en hem gebonden, en in den kerker gezet, om Herodias' wil, de huisvrouw van Filippus, zijn broeder.
Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.
14:4
Want Johannes zeide tot hem: Het is u niet geoorloofd haar te hebben.
Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!
14:5
En willende hem doden, vreesde hij het volk, omdat zij hem hielden voor een profeet.
І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.
14:6
Maar als de dag der geboorte van Herodes gehouden werd, danste de dochter van Herodias in het midden van hen, en zij behaagde aan Herodes.
А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.
14:7
Waarom hij haar met ede beloofde te geven, wat zij ook zou eisen.
Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
14:8
En zij, te voren onderricht zijnde van haar moeder, zeide: Geef mij hier in een schotel het hoofd van Johannes den Doper.
А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...
14:9
En de koning werd bedroefd; doch om de eden, en degenen, die met hem aanzaten, gebood hij, dat het haar zou gegeven worden;
І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
14:10
En zond heen, en onthoofdde Johannes in den kerker.
І послав стяти Івана в в'язниці.
14:11
En zijn hoofd werd gebracht in een schotel, en het dochtertje gegeven; en zij droeg het tot haar moeder.
І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...
14:12
En zijn discipelen kwamen, en namen het lichaam weg, en begroeven hetzelve; en gingen en boodschapten het Jezus.
А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
14:13
En als Jezus dit hoorde, vertrok Hij van daar te scheep, naar een woeste plaats alleen; en de scharen, dat horende, zijn Hem te voet gevolgd uit de steden.
Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
14:14
En Jezus uitgaande, zag een grote schare, en werd innerlijk met ontferming over hen bewogen, en genas hun kranken.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.
14:15
En als het nu avond werd, kwamen Zijn discipelen tot Hem, zeggende: Deze plaats is woest, en de tijd is nu voorbijgegaan; laat de scharen van U, opdat zij heengaan in de vlekken en zichzelven spijze kopen.
А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
14:16
Maar Jezus zeide tot hen: Het is hun niet van node heen te gaan, geeft gij hun te eten.
А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!
14:17
Doch zij zeiden tot Hem: Wij hebben hier niet, dan vijf broden en twee vissen.
Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.
14:18
En Hij zeide: Brengt Mij dezelve hier.
А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.
14:19
En Hij beval de scharen neder te zitten op het gras, en nam de vijf broden en de twee vissen, en opwaarts ziende naar den hemel, zegende dezelve; en als Hij ze gebroken had, gaf Hij de broden den discipelen, en de discipelen aan de scharen.
І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.
14:20
En zij aten allen en werden verzadigd, en zij namen op, het overschot der brokken, twaalf volle korven.
І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...
14:21
Die nu gegeten hadden, waren omtrent vijf duizend mannen, zonder de vrouwen en kinderen.
Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.
14:22
En terstond dwong Jezus Zijn discipelen in het schip te gaan, en voor Hem af te varen naar de andere zijde, terwijl Hij de scharen van Zich zou laten.
І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
14:23
En als Hij nu de scharen van Zich gelaten had, klom Hij op den berg alleen, om te bidden. En als het nu avond was geworden, zo was Hij daar alleen.
Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.
14:24
En het schip was nu midden in de zee, zijnde in nood van de baren; want de wind was hun tegen.
А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
14:25
Maar ter vierde wake des nachts kwam Jezus af tot hen, wandelende op de zee.
А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
14:26
En de discipelen, ziende Hem op de zee wandelen, werden ontroerd, zeggende: Het is een spooksel! En zij schreeuwden van vreze.
Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...
14:27
Maar terstond sprak hen Jezus aan, zeggende: Zijt goedsmoeds, Ik ben het, vreest niet.
А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
14:28
En Petrus antwoordde Hem, en zeide: Heere! indien Gij het zijt, zo gebied mij tot U te komen op het water.
Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
14:29
En Hij zeide: Kom. En Petrus klom neder van het schip, en wandelde op het water, om tot Jezus te komen.
А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
14:30
Maar ziende den sterken wind, werd hij bevreesd, en als hij begon neder te zinken, riep hij, zeggende: Heere, behoud mij!
Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...
14:31
En Jezus, terstond de hand uitstekende, greep hem aan, en zeide tot hem: Gij kleingelovige! waarom hebt gij gewankeld?
І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
14:32
En als zij in het schip geklommen waren, stilde de wind.
Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.
14:33
Die nu in het schip waren, kwamen en aanbaden Hem, zeggende: Waarlijk, Gij zijt Gods Zoon!
А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!
14:34
En overgevaren zijnde, kwamen zij in het land Gennesaret.
Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.
14:35
En als de mannen van die plaats Hem werden kennende, zonden zij in dat gehele omliggende land, en brachten tot Hem allen, die kwalijk gesteld waren;
А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.
14:36
En baden Hem, dat zij alleenlijk den zoom Zijns kleeds zouden mogen aanraken; en zovelen als Hem aanraakten, werden gezond.
І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.

© bibleglot.com