Ecclesiastes 1

De woorden van den prediker, den zoon van David, den koning te Jeruzalem.

Книга Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.

IJdelheid der ijdelheden, zegt de prediker; ijdelheid der ijdelheden, het is al ijdelheid.

Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!

Wat voordeel heeft de mens van al zijn arbeid, dien hij arbeidt onder de zon?

Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?

Het ene geslacht gaat, en het andere geslacht komt; maar de aarde staat in der eeuwigheid.

Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!

Ook rijst de zon op, en de zon gaat onder, en zij hijgt naar haar plaats, waar zij oprees.

І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.

Zij gaat naar het zuiden, en zij gaat om naar het noorden; de wind gaat steeds omgaande, en de wind keert weder tot zijn omgangen.

Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...

Al de beken gaan in de zee, nochtans wordt de zee niet vol; naar de plaats, waar de beken heengaan, derwaarts gaande keren zij weder.

Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!

Al deze dingen worden zo moede, dat het niemand zou kunnen uitspreken; het oog wordt niet verzadigd met zien; en het oor wordt niet vervuld van horen.

Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...

Hetgeen er geweest is, hetzelve zal er zijn, en hetgeen er gedaan is, hetzelve zal er gedaan worden; zodat er niets nieuws is onder de zon.

Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...

Is er enig ding, waarvan men zou kunnen zeggen: Ziet dat, het is nieuw? Het is alreeds geweest in de eeuwen, die voor ons geweest zijn.

Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!

Er is geen gedachtenis van de voorgaande dingen; en van de navolgende dingen, die zijn zullen, van dezelve zal ook geen gedachtenis zijn bij degenen, die namaals wezen zullen.

Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...

Ik, prediker, was koning over Israël te Jeruzalem.

Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.

En ik begaf mijn hart om met wijsheid te onderzoeken, en na te speuren al wat er geschiedt onder den hemel. Deze moeilijke bezigheid heeft God den kinderen der mensen gegeven, om zich daarin te bekommeren.

І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею.

Ik zag al de werken aan, die onder de zon geschieden; en ziet, het was al ijdelheid en kwelling des geestes.

Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...

Het kromme kan niet recht gemaakt worden; en hetgeen ontbreekt, kan niet geteld worden.

Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!

Ik sprak met mijn hart, zeggende: Zie, ik heb wijsheid vergroot en vermeerderd, boven allen, die voor mij te Jeruzalem geweest zijn; en mijn hart heeft veel wijsheid en wetenschap gezien.

Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.

En ik begaf mijn hart om wijsheid en wetenschap te weten, onzinnigheden en dwaasheid; ik ben gewaar geworden, dat ook dit een kwelling des geestes is.

І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...

Want in veel wijsheid is veel verdriet; en die wetenschap vermeerdert, vermeerdert smart.

Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...