Psalms 77

Přednímu kantoru z potomků Jedutunových, s Azafem, žalm.

Для дириґетна хору. Псалом Асафів.

Hlas můj k Bohu, když volám, hlas můj k Bohu, aby ucha naklonil ke mně.

Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

V den ssoužení svého Pána hledal jsem, v noci ruce své rozprostíral jsem bez přestání, a nedala se potěšiti duše má.

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

Na Boha zpomínal jsem a kormoutil se, přemyšloval jsem, a úzkostmi svírán byl duch můj. Sélah.

згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

Zdržoval jsi oči mé, aby bděly; potřín jsem byl, aniž jsem mluviti mohl.

Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

I přicházeli mi na pamět dnové předešlí, a léta dávní.

Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

Rozpomínal jsem se v noci na zpěvy své, v srdci svém přemyšloval jsem, a zpytoval to duch můj, pravě:

свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

Zdali na věky zažene Bůh? Nikdy-liž již více lásky neukáže?

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

Zdali do konce přestane milosrdenství jeho? A konec vezme slovo od pokolení až do pokolení?

Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

Zdali se zapomněl smilovávati Bůh silný? Zdaž zadržel v hněvě milosrdenství svá? Sélah.

Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

I řekl jsem: Toť jest má smrt. Ale učiníť proměnu pravice Nejvyššího.

і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

Rozpomínati se budu na skutky Hospodinovy, a připomínati sobě divné činy tvé, od starodávna.

Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

A přemyšlovati o všelikém díle tvém, a o skutcích tvých mluviti.

і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

Bože, svatá jest cesta tvá. Kdo jest silný, veliký, jako Bůh?

Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Ty jsi ten Bůh silný, jenž činíš divné věci; uvedl jsi v známost mezi národy sílu svou.

Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

Vysvobodil jsi ramenem lid svůj, syny Jákobovy a Jozefovy. Sélah.

Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

Vidělyť jsou tě vody, Bože, viděly tě vody, a zstrašily se; pohnuly se také i hlubiny.

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

Vydali povodně oblakové, vydala hřmot nebesa, ano i kameníčko tvé skákalo.

Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

Vznělo hřímání tvé po obloze, blýskání osvěcovalo okršlek zemský, pohybovala se a třásla země.

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

Skrze moře byla cesta tvá, a stezky tvé skrze vody veliké, a však šlepějí tvých nebylo znáti. [ (Psalms 77:21) Vedl jsi jako stádo lid svůj skrze Mojžíše a Arona. ]

Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.