Psalms 56

Přednímu z kantorů, o němé holubici v místech vzdálených, zlatý žalm Davidův, když ho jali Filistinští v Gát.
Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.
Smiluj se nade mnou, ó Bože, nebo mne sehltiti chce člověk; každého dne boj veda, ssužuje mne.
Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!
Sehltiti mne usilují na každý den moji nepřátelé; jistě žeť jest mnoho válčících proti mně, ó Nejvyšší.
Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
Kteréhokoli dne strach mne obkličuje, v tebe doufám.
Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
Boha chváliti budu z slova jeho, v Boha doufati budu, aniž se budu báti, aby mi co mohlo učiniti tělo.
я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
Na každý den slova má převracejí, proti mně jsou všecka myšlení jejich ke zlému.
Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
Spolu se scházejí, skrývají se, a šlepějí mých šetří, číhajíce na duši mou.
слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,
Za nešlechetnost-liž zniknou pomsty? V prchlivosti, ó Bože, smeceš lidi ty.
так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
Ty má utíkání v počtu máš, schovej slzy mé do láhvice své, a což bys jich v počtu neměl?
Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
A tehdyť obráceni budou zpět nepřátelé moji v ten den, když volati budu; toť vím, že Bůh při mně stojí.
Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
Jáť budu Boha chváliti z slova, Hospodina oslavovati budu z slova jeho.
і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
V Boha doufám, nebudu se báti, aby mi co učiniti mohl člověk.
На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?
Tobě jsem, Bože, učinil sliby, a protož tobě vzdám chvály. [ (Psalms 56:14) Nebo jsi vytrhl z smrti duši mou, a nohy mé od poklesnutí, tak abych stále chodil před Bohem v světle živých. ]
На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?