Psalms 35

Žalm Davidův. Suď se, Hospodine, s těmi, kteříž se se mnou soudí; bojuj proti těm, kteříž proti mně bojují.

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Pochyť štít a pavézu, a povstaň mi ku pomoci.

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Vezmi i kopí, a vyjdi vstříc těm, kteříž táhnou proti mně. Rciž duši mé: Spasení tvé jáť jsem.

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Nechať se zahanbí a zapýří ti, kteříž hledají duše mé; zpět ať jsou obráceni a zahanbeni ti, kteříž mi zlé obmýšlejí.

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Ať jsou jako plevy před větrem, a anděl Hospodinův rozptylujž je.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Cesta jejich budiž temná a plzká, a anděl Hospodinův stihej je.

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Nebo jsou bez příčiny polékli v jámě osídlo své, bez příčiny vykopali jámu duši mé.

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Připadniž na ně setření, jehož se nenadáli, a sít jejich, kterouž ukryli, ať je uloví; s hřmotem ať do ní vpadnou.

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Duše má pak ať se veselí v Hospodinu, a ať raduje se v spasení jeho.

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

A tuť všecky kosti mé řeknou: Hospodine, kdo jest podobný tobě, ješto vytrhuješ ztrápeného z moci toho, kterýž nad něj silnější jest, tolikéž chudého a nuzného od toho, kterýž ho násilně loupí?

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

Povstávají svědkové lživí, a na to, o čemž nevím, dotazují se mne.

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Zlým za dobré mi se odplacují, duše mé zbaviti mne chtíce,

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

Ježto já v nemoci jejich pytlem jsem se přiodíval, duši svou postem trápil, a sám u sebe za ně často se modlil.

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

Jako k příteli, jako k bratru vlastnímu jsem chodíval; jakožto ten, kterýž po matce kvílí, smutek nesa, tak jsem se ponižoval.

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

Ale oni z mého zlého radovali se, a rotili se; shromažďovali se proti mně i ti nejnevážnější, o čemž jsem nevěděl; utrhali mi, a nemlčeli.

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

S pokrytci, posměvači, fatkáři škřipěli na mne zuby svými.

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

Pane, dlouho-liž se dívati budeš? Vytrhni duši mou od zhouby jejich, od lvů jedinkou mou.

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

I budu tě oslavovati v shromáždění velikém, ve množství lidu tebe chváliti budu.

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

Nechažť se nade mnou neradují ti, kteříž bezprávně ke mně se nepřátelsky mají; ti, kteříž mne nenávidí bez příčiny, ať nemhourají očima.

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Neboť nemluví ku pokoji, ale proti pokojným na zemi slova lstivá vymýšlejí.

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

Anobrž rozdírají proti mně ústa svá, a říkají: Hahá, hahá, jižť vidí oko naše.

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

Vidíš ty to, Hospodine, neodmlčujž se, Pane, nevzdalujž se ode mne.

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

Probudiž se a prociť k soudu mému, Bože můj a Pane můj, k obhájení pře mé.

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Suď mne podlé spravedlnosti své, Hospodine Bože můj, ať se neradují nade mnou.

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Ať neříkají v srdci svém: Měhoděk duši naší; ať neříkají: Sehltili jsme jej.

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Ale ať se zahanbí a zapýří všickni radující se mému zlému, v stud a hanbu ať jsou oblečeni ti, kteříž se zpínají proti mně.

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Ti pak, kteříž mi přejí mé spravedlnosti, ať plésají, a radují se, a ať říkají vždycky: Veleslaven budiž Hospodin, kterýž přeje pokoje služebníku svému.

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

I můj jazyk ohlašovati bude spravedlnost tvou, a na každý den chválu tvou.

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!