Matthew 15

A v tom přistoupí k Ježíšovi Jeruzalémští zákoníci a farizeové, řkouce:

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Proč učedlníci tvoji přestupují ustanovení starších? Nebo neumývají rukou svých, když mají jísti chléb.

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

A on odpovídaje, řekl jim: Pročež i vy přestupujete přikázání Boží pro ustanovení vaše?

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

Nebo přikázal Bůh, řka: Cti otce svého i matku, a kdož by zlořečil otci neb mateři, smrtí ať umře.

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Ale vy pravíte: Kdož by koli řekl otci neb mateři: Dar ode mne obětovaný, tobě prospěje, by pak i neuctil otce svého neb mateře své, bez viny bude.

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

A takž zrušili jste přikázání Boží pro své ustanovení.

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

Pokrytci, dobře prorokoval o vás Izaiáš, řka:

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

Přibližuje se ke mně lid tento ústy svými a rty mne ctí, ale srdce jejich daleko jest ode mne.

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

Nadarmoť mne ctí, učíce učení, jenž jsou přikázání lidská.

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

A svolav zástup, řekl jim: Slyšte a rozumějte.

І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

Ne to, což vchází v ústa, poskvrňuje člověka, ale což z úst pochází, toť poskvrňuje člověka.

Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

Tehdy přistoupivše učedlníci jeho, řekli mu: Víš-li, že farizeové, slyševše tu řeč, zhoršili se?

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

A on odpovídaje, řekl: Všeliké štípení, jehož neštípil Otec můj nebeský, vykořeněno bude.

А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Nechte jich, vůdcovéť jsou slepí slepých, a povede-li slepý slepého, oba v jámu upadnou.

Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

I odpověděv Petr, řekl jemu: Vylož nám to podobenství.

А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

Ježíš pak řekl: Ještě i vy bez rozumu jste?

А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

Nerozumíte-liž, že všecko, což v ústa vchází, do břicha jde a vypouští se ven?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

Ale které věci z úst pocházejí, z srdce jdou, a tyť poskvrňují člověka.

Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

Z srdceť zajisté vycházejí zlá myšlení, vraždy, cizoložstva, smilstva, krádeže, křivá svědectví, rouhání.

Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

Tyť jsou věci poskvrňující člověka. Ale neumytýma rukama jísti, toť neposkvrňuje člověka.

Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

A vyšed odtud Ježíš, bral se do krajin Tyrských a Sidonských.

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

A aj, žena Kananejská z končin těch vyšedši, volala za ním, řkuci: Smiluj se nade mnou, Pane, synu Davidův. Dceru mou hrozně trápí ďábelství.

І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

Kterýžto neodpověděl jí slova. I přistoupivše učedlníci jeho, prosili ho, řkouce: Propusť ji, neboť volá za námi.

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

On pak odpověděv, řekl: Nejsem poslán než k ovcem zahynulým z domu Izraelského.

А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

Ale ona přistoupivši, klaněla se jemu, řkuci: Pane, pomoz mi.

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

On pak odpověděv, řekl: Není slušné vzíti chléb synů a vrci štěňatům.

А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

A ona řekla: Takť jest, Pane. Avšak štěňata jedí drobty, kteříž padají z stolů pánů jejich.

Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

Tedy odpovídaje Ježíš, řekl jí: Ó ženo, veliká jest víra tvá. Staniž se tobě, jakž chceš. I uzdravena jest dcera její v tu hodinu.

Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

A odšed odtud Ježíš, šel podle moře Galilejského, a vstoupiv na horu, posadil se tam.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

I přišli k němu zástupové mnozí, majíce s sebou kulhavé, slepé, němé, polámané a jiné mnohé. I kladli je k nohám Ježíšovým, a on uzdravil je,

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

Takže se zástupové divili, vidouce, ano němí mluví, polámaní zdraví jsou, kulhaví chodí, slepí vidí. I velebili Boha Izraelského.

А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

Ježíš pak svolav učedlníky své, řekl: Líto mi zástupu, ješto již tři dni trvají se mnou a nemají, co by jedli; a rozpustiti jich lačných nechci, aby nezhynuli na cestě.

А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

I řekli mu učedlníci jeho: I kde bychom vzali tolik chleba na této poušti, abychom takový zástup nasytili?

А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

I řekl jim Ježíš: Kolik chlebů máte? A oni řkou: Sedm a málo rybiček.

А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

I rozkázal zástupům, aby se posadili na zemi.

І Він ізвелів на землі посідати народові.

A vzav těch sedm chlebů a ryby, učiniv díky, lámal a dal učedlníkům svým, a učedlníci zástupu.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

I jedli všickni a nasyceni jsou. A sebrali, což zbylo drobtů, sedm košů plných.

І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

Bylo pak těch, kteříž jedli, čtyři tisíce mužů kromě žen a dětí.

Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

A rozpustiv zástupy, vstoupil na lodí. I přišel do krajiny Magdala.

І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.