Mark 4

A opět počal Ježíš učiti u moře. I shromáždil se k němu zástup mnohý, takže vstoupiv na lodí, seděl na moři, a všecken zástup byl na zemi podle moře.

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

I učil je mnohým věcem v podobenstvích, a pravil jim v učení svém:

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

Slyšte. Aj, vyšel rozsevač, aby rozsíval.

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

I stalo se v tom rozsívání, že jedno padlo podle cesty, a přiletělo ptactvo nebeské, i szobali je.

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

A jiné padlo na místo skalnaté, kdežto nemělo mnoho země, a hned vzešlo; neb nemělo hlubokosti země.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

A když vyšlo slunce, uvadlo, a protože nemělo kořene, uschlo.

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

A jiné padlo mezi trní; i zrostlo trní, a udusilo je. I nevydalo užitku.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

Jiné pak padlo v zemi dobrou, a dalo užitek vzhůru vstupující a rostoucí; přineslo zajisté jedno třidcátý, a jiné šedesátý, a jiné pak stý.

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

I pravil jim: Kdo má uši k slyšení, slyš.

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

A když pak byl sám, tázali se ho ti, kteříž při něm byli, se dvanácti, na to podobenství.

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

I řekl jim: Vámť jest dáno, znáti tajemství království Božího, ale těm, kteříž jsou vně, v podobenství všecko se děje,

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

Aby hledíce, hleděli, a neuzřeli, a slyšíce, slyšeli, a nesrozuměli, aby se snad neobrátili, a byli by jim odpuštěni hříchové.

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

I dí jim: Neznáte podobenství tohoto? A kterakž pak jiná všecka podobenství poznáte?

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Rozsevač, ten slovo rozsívá.

Сіяч сіє слово.

Titoť pak jsou, ješto podle cesty símě přijímají, kdežto se rozsívá slovo, kteréž když oni slyší, ihned přichází satan a vynímá slovo, kteréž vsáto jest v srdcích jejich.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

A tak podobně ti, kteříž jako skalnatá země posáti jsou, kteřížto jakž uslyší slovo, hned s radostí přijímají je.

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

Než nemají kořene v sobě, ale jsou časní; potom když vznikne soužení a protivenství pro slovo Boží, hned se horší.

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

A tito jsou, jenž mezi trní posáti jsou, kteříž ač slovo slyší,

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

Ale pečování tohoto světa a oklamání zboží, a jiné žádosti zlé k tomu přistupující, udušují slovo, takže bez užitku bývá.

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

Titoť pak jsou, jenž v zemi dobrou símě přijali, kteříž slyší slovo Boží, a přijímají, a užitek přinášejí, jedno třidcátý, a jiné šedesátý, a jiné stý.

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Dále pravil jim: Zdali rozsvícena bývá svíce, aby postavena byla pod nádobu nebo pod postel? Však aby na svícen vstavena byla.

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Nebo nic není skrytého, co by nebylo zjeveno; aniž jest co tak ukrytého, aby najevo nevyšlo.

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Jestliže kdo má uši k slyšení, slyš.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

I mluvil k nim: Vizte, co slyšíte. Kterou měrou budete měřiti, touť vám bude odměřeno, a přidáno bude vám poslouchajícím.

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

Nebo kdožť má, tomu bude dáno; a kdo nemá, i to, což má, bude od něho odjato.

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

I pravil jim: Tak jest království Boží, jako kdyby člověk uvrhl símě v zemi.

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

A spal by, a vstával by ve dne i v noci, a semeno by vzešlo a vzrostlo, jakž on neví.

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

Nebo sama od sebe země plodí, nejprv bylinu, potom klas, potom plné obilé v klasu.

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

A když sezrá úroda, ihned přičiní srp; neboť jest nastala žeň.

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

I řekl opět: K čemu připodobníme království Boží? Aneb kterému podobenství je přirovnáme?

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Jest jako zrno horčičné, kteréžto, když vsáto bývá v zemi, menší jest ze všech semen, kteráž jsou na zemi.

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

Ale když vsáto bývá, roste, a bývá větší než všecky byliny, a činíť ratolesti veliké, takže pod stínem jeho mohou sobě ptáci nebeští hnízda dělati.

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

A takovými mnohými podobenstvími mluvil jim slovo, jakž mohli slyšeti.

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

A bez podobenství nemluvil jim, učedlníkům pak svým soukromí vykládal všecko.

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

I řekl jim v ten den, když již bylo večer: Plavme se na druhou stranu.

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

A nechavše zástupu, pojali jej, tak jakž byl na lodičce. Ale i jiné lodičky byly s ním.

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

Tedy stala se bouře veliká od větru, až se vlny na lodí valily, takže se již naplňovala lodí.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

A on zzadu na lodí spal na podušce. I zbudili jej, a řekli jemu: Mistře, což pak nic nedbáš, že hyneme?

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

I probudiv se, přimluvil větru a řekl moři: Umlkni a upokoj se. I přestal vítr, a stalo se utišení veliké.

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

I řekl jim: Proč se tak bojíte? Což ještě nemáte víry?

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

I báli se bázní velikou, a pravili jeden k druhému: Hle kdo jest tento, že i vítr i moře poslouchají jeho?

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?