Luke 2

I stalo se v těch dnech, vyšlo jest vyrčení od císaře Augusta, aby byl popsán všecken svět.

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

(To popsání nejprve stalo se, když vladařem Syrským byl Cyrenius.)

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

I šli všickni, aby zapsáni byli, jeden každý do svého města.

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

Vstoupil pak i Jozef od Galilee z města Nazarétu do Judstva, do města Davidova, kteréž slove Betlém, (protože byl z domu a z čeledi Davidovy,)

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

Aby zapsán byl s Marijí, zasnoubenou sobě manželkou, těhotnou.

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

I stalo se, když tam byli, naplnili se dnové Marie, aby porodila.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

I porodila Syna svého prvorozeného, a plénkami ho obvinula, a položila jej v jeslech, neb neměli jinde místa v hospodě.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

A pastýři byli v krajině té, ponocujíce a stráž noční držíce nad svým stádem.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

A aj, anděl Páně postavil se podle nich, a sláva Páně osvítila je. I báli se bázní velikou.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

Tedy řekl jim anděl: Nebojtež se; nebo aj, zvěstuji vám radost velikou, kteráž bude všemu lidu.

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

Nebo narodil se vám dnes Spasitel, jenž jest Kristus Pán, v městě Davidově.

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

A toto vám bude za znamení: Naleznete nemluvňátko plénkami obvinuté, a ležící v jeslech.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

A hned s andělem zjevilo se množství rytířstva nebeského, chválících Boha a řkoucích:

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

Sláva na výsostech Bohu, a na zemi pokoj, lidem dobrá vůle.

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

I stalo se, jakž odešli od nich andělé do nebe, že ti lidé, totiž pastýři, řekli vespolek: Pojďme až do Betléma a vizme tu věc, jenž se stala, o níž Pán oznámil nám.

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

I přišli, chvátajíce, a nalezli Mariji a Jozefa, a nemluvňátko ležící v jeslech.

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

A viděvše, rozhlašovali to, což jim povědíno bylo o tom dítěti.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

I divili se všickni, kteříž slyšeli o tom, což bylo mluveno od pastýřů k nim.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

Ale Maria zachovávala všecka slova tato, skládajici je v srdci svém.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

I navrátili se pastýři, velebíce a chválíce Boha ze všeho, což slyšeli a viděli, tak jakž bylo povědíno jim.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

A když se naplnilo dní osm, aby obřezáno bylo dítě, nazváno jest jméno jeho Ježíš, kterýmž bylo nazváno od anděla, prve než se v životě počalo.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

A když se naplnili dnové očišťování Marie podle Zákona Mojžíšova, přinesli jej do Jeruzaléma, aby ho postavili přede Pánem,

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

(Jakož psáno jest v Zákoně Páně, že každý pacholík, otvíraje život, svatý Pánu slouti bude,)

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

A aby dali obět, jakož povědíno jest v Zákoně Páně, dvě hrdličky anebo dvé holoubátek.

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

A aj, člověk jeden byl v Jeruzalémě, jemuž jméno Simeon. A člověk ten byl spravedlivý a nábožný, očekávající potěšení Izraelského, a Duch svatý byl v něm.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

A bylo jemu zjeveno od Ducha svatého, že neuzří smrti, až by prve uzřel Krista Páně.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

Ten přišel, ponuknut jsa od Ducha Páně, do chrámu. A když uvodili dítě Ježíše rodičové, aby učinili podle obyčeje Zákona za něj,

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

Tedy on vzal jej na lokty své, i chválil Boha a řekl:

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

Nyní propouštíš služebníka svého, Pane, podle slova svého v pokoji.

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

Neboť jsou viděly oči mé spasení tvé,

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

Kteréž jsi připravil před obličejem všech lidí,

яке Ти приготував перед всіма народами,

Světlo k zjevení národům a slávu lidu tvého Izraelského.

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

Otec pak a matka jeho divili se těm věcem, kteréž praveny byly o něm.

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

I požehnal jim Simeon, a řekl k Mariji, matce jeho: Aj, položen jest tento ku pádu a ku povstání mnohým v Izraeli, a na znamení, kterémužto bude odpíráno,

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

(A tvou vlastní duši pronikne meč,) aby zjevena byla z mnohých srdcí myšlení.

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

Byla také Anna prorokyně, dcera Fanuelova z pokolení Aser. Ta se byla zstarala ve dnech mnohých, a živa byla s mužem svým sedm let od panenství svého.

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

A ta vdova byla, mající let okolo osmdesáti a čtyř, kteráž nevycházela z chrámu, posty a modlitbami sloužeci Bohu dnem i nocí.

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

A ta v touž hodinu přišedši, chválila Pána, a mluvila o něm všechněm, kteříž čekali vykoupení v Jeruzalémě.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

Oni pak, jakž vykonali všecko podle Zákona Páně, vrátili se do Galilee, do města svého Nazaréta.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

Dítě pak rostlo a posilovalo se v duchu, plné moudrosti, a milost Boží byla v něm.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

I chodívali rodičové jeho každého roku do Jeruzaléma na den slavný velikonoční.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

A když byl ve dvanácti letech, a oni vstupovali do Jeruzaléma, podle obyčeje toho dne svátečního,

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

A když vykonali dni, a již se navracovali, zůstalo dítě Ježíš v Jeruzalémě, a nevěděli o tom Jozef a matka jeho.

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

Domnívajíce se pak o něm, že by byl v zástupu, ušli den cesty. I hledali ho mezi příbuznými a známými.

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

A nenalezše jeho, navrátili se do Jeruzaléma, hledajíce ho.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

I stalo se po třech dnech, že nalezli jej v chrámě, an sedí mezi doktory, poslouchaje jich a otazuje se jich.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

A děsili se všickni, kteříž jej slyšeli, nad rozumností a odpovědmi jeho.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

A uzřevše ho, ulekli se. I řekla matka jeho k němu: Synu, proč jsi nám tak učinil? Aj, otec tvůj a já s bolestí hledali jsme tebe.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

I řekl k nim: Co jest, že jste mne hledali? Zdaliž jste nevěděli, že v těch věcech, kteréž jsou Otce mého, musím já býti?

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

Ale oni nesrozuměli těm slovům, kteráž k nim mluvil.

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

I šel s nimi, a přišel do Nazarétu, a byl poddán jim. Matka pak jeho zachovávala všecka slova ta v srdci svém.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

A Ježíš prospíval moudrostí, a věkem, a milostí, u Boha i u lidí.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.