Luke 1

Poněvadž mnozí usilovali sepsati pořádně vypravování těch věcí, kteréž jsou u nás jisté,

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Jakž jsou nám vydali ti, kteřížto od počátku sami viděli, a služebníci toho Slova byli,

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

Vidělo se i mně, kterýž jsem toho všeho pravé povědomosti došel, tobě z gruntu o tom pořádně vypsati, výborný Theofile,

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

Abys zvěděl jistotu těch věcí, jimž jsi vyučován.

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

Byl za dnů Herodesa krále Judského kněz nějaký, jménem Zachariáš, z třídy Abiášovy, a manželka jeho ze dcer Aronových, a jméno její Alžběta.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

Byli pak oba spravedliví před obličejem Božím, chodíce ve všech přikázáních a spravedlnostech Páně bez úhony.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

A neměli plodu, protože Alžběta byla neplodná, a oba se byli zstarali ve dnech svých.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

I stalo se, když on úřad kněžský konal v pořádku třídy své před Bohem,

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

Že vedle obyčeje úřadu kněžského los naň přišel, aby položil zápal, vejda do chrámu Páně.

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

A všecko množství lidu bylo vně, modlíce se v hodinu zápalu.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

Tedy ukázal se jemu anděl Páně, stoje na pravé straně oltáře zápalu.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

A uzřev jej Zachariáš, zstrašil se, a bázeň připadla na něj.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

I řekl jemu anděl: Neboj se, Zachariáši, neboť jest uslyšána modlitba tvá, a Alžběta manželka tvá porodí tobě syna, a nazůveš jméno jeho Jan.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Z čehož budeš míti radost a veselé, a mnozí z jeho narození budou se radovati.

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

Bude zajisté veliký před obličejem Páně, a vína i nápoje opojného nebudeť píti, a Duchem svatým bude naplněn hned od života matky své.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

A mnohé z synů Izraelských obrátí ku Pánu Bohu jejich.

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

Neboť, on předejde před obličejem jeho v duchu a v moci Eliášově, aby obrátil srdce otců k synům, a nevěřící k opatrnosti spravedlivých, aby tak připravil Pánu lid hotový.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

I řekl Zachariáš k andělu: Po čemž to poznám? Nebo já starý jsem, a manželka má zstarala se ve dnech svých.

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

Odpověděv anděl, řekl jemu: Jáť jsem Gabriel, kterýž stojím před obličejem Božím, a poslán jsem, abych mluvil s tebou, a tyto věci veselé tobě zvěstoval.

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

A aj, budeš němý, a nebudeš moci mluviti až do toho dne, v kterémž se tyto věci stanou, protože jsi neuvěřil řečem mým, kteréž se naplní časem svým.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

Lid pak očekával Zachariáše, a divili se, že on tak prodléval v chrámě.

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

Vyšed pak, nemohl mluviti k nim. I srozuměli, že vidění viděl v chrámě. Nebo on návěští jim dával, a zůstal němý.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

I stalo se, když se vyplnili dnové konání úřadu jeho, odšel do domu svého.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

A po těch dnech počala Alžběta manželka jeho, a tajila se za pět měsíců, řkuci:

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

Že tak mi učinil Pán ve dnech, v nichžto vzezřel, aby odjal mé pohanění mezi lidmi.

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

V měsíci pak šestém poslán jest anděl Gabriel od Boha do města Galilejského, kterémuž jméno Nazarét,

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

Ku panně zasnoubené muži, kterémuž jméno bylo Jozef, z domu Davidova, a jméno panny Maria.

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

I všed k ní anděl, dí: Zdráva milosti došlá, Pán Bůh s tebou, požehnaná ty mezi ženami.

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

Ona pak uzřevši ho, zarmoutila se nad řečí jeho, a myslila, jaké by to bylo pozdravení.

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

I řekl jí anděl: Neboj se, Maria, nebo jsi nalezla milost u Boha.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

A počneš v životě a porodíš syna, a nazůveš jméno jeho Ježíš.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

Tenť bude veliký, a Syn Nejvyššího slouti bude, a dáť jemu Pán Bůh stolici Davida otce jeho.

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

A kralovati bude v domě Jákobově na věky, a království jeho nebude konce.

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

I řekla Maria k andělu: Kterak se to stane, poněvadž já muže nepoznávám?

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

A odpověděv anděl, řekl jí: Duch svatý sstoupí v tě, a moc Nejvyššího zastíní tobě; a protož, což se z tebe svatého narodí, slouti bude Syn Boží.

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

A aj, Alžběta, příbuzná tvá, i ona počala syna v starosti své, a tento jest jí šestý měsíc, kteráž sloula neplodná.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

Neboť nebude nemožné u Boha všeliké slovo.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

I řekla Maria: Aj, služebnice Páně, staniž mi se podle slova tvého. I odšel od ní anděl.

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Tedy povstavši Maria v těch dnech, odešla na hory s chvátáním do města Judova.

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

I vešla do domu Zachariášova, a pozdravila Alžběty.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

I stalo se, jakž uslyšela pozdravení Marie Alžběta, zplésalo nemluvňátko v životě jejím, a naplněna jest Duchem svatým Alžběta.

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

I zvolala hlasem velikým a řekla: Požehnaná ty mezi ženami, a požehnaný plod života tvého.

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

A odkud mi to, aby přišla matka Pána mého ke mně?

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

Nebo aj, jakž se stal hlas pozdravení tvého v uších mých, zplésalo radostně nemluvňátko v životě mém.

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

A blahoslavená, kteráž uvěřila, neboť dokonány budou ty věci, kteréž jsou povědíny jí ode Pána.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

Tedy řekla Maria: Velebí duše má Hospodina,

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

A veselí se duch můj v Bohu, Spasiteli mém,

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

Že jest vzezřel na ponížení služebnice své; neb aj, od této chvíle blahoslaviti mne budou všickni národové.

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

Neboť mi učinil veliké věci ten, jenž mocný jest, a svaté jméno jeho,

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

A jehož milosrdenství od pokolení až do pokolení bojícím se jeho.

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

Dokázal moci ramenem svým, rozptýlil pyšné myšlením srdce jejich.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Sházel mocné s stolic, a povýšil ponížených.

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

Lačné nakrmil dobrými věcmi, a bohaté pustil prázdné.

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Přijal Izraele, služebníka svého, pamětliv jsa na milosrdenství své

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

(Jakož mluvil k otcům našim, k Abrahamovi a semeni jeho) na věky.

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

I zůstala Maria s ní asi za tři měsíce, a potom navrátila se do domu svého.

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Alžbětě pak naplnil se čas, aby porodila; i porodila syna.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

A uslyšeli sousedé a přátelé její, že Hospodin veliké učinil s ní milosrdenství své, i radovali se spolu s ní.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

Stalo se pak v den osmý, přišli obřezovati dítěte, a nazývali jej jménem otce jeho Zachariášem.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

Ale odpověděvši matka jeho, řekla: Nikoli, ale slouti bude Jan.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

I řekli k ní: Však nižádného není v rodu tvém, kterýž by sloul jménem tím.

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

I dávali návěští otci jeho, jak by ho chtěl nazývati.

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

A on požádav deštičky, napsal řka: Jan jest jméno jeho. I divili se všickni.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

A ihned otevřela se ústa jeho a jazyk jeho, i mluvil, velebě Boha.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

Tedy přišla bázeň na všecky sousedy jejich, a po všech horách Judských rozhlásána jsou všecka ta slova.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

A všickni, kteříž o tom slyšeli, skládali to v srdci svém, řkouce: I kteraké dítě toto bude? A ruka Páně byla s ním.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

Zachariáš pak otec jeho naplněn jest Duchem svatým, a prorokoval řka:

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Požehnaný Pán Bůh Izraelský, že jest navštívil, a učinil vykoupení lidu svému,

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

A vyzdvihl nám roh spasení v domu Davida, služebníka svého,

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

Jakož mluvil skrze ústa proroků svých svatých, kteříž byli od věků,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

O vysvobození z nepřátel našich, a z ruky všech, kteříž nás nenáviděli,

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

Aby učinil milosrdenství s otci našimi, a rozpomenul se na smlouvu svou svatou,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

Na přísahu, kterouž jest přisáhl Abrahamovi, otci našemu, že jistě nám to dá,

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

Abychom bez strachu, z ruky nepřátel našich jsouce vysvobozeni, sloužili jemu,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

V svatosti a v spravedlnosti před obličejem jeho, po všecky dny života našeho.

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

Ty pak, dítě, prorokem Nejvyššího slouti budeš, nebo předejdeš před tváří Páně připravovati cesty jeho,

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

Aby bylo dáno umění spasitelné lidu jeho na odpuštění hříchů jejich,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

Skrze srdečné milosrdenství Boha našeho, v němžto navštívil nás, vyšed z výsosti,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

Aby se ukázal sedícím v temnostech a v stínu smrti, k spravení noh našich na cestu pokoje.

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

Dítě pak rostlo a posilovalo se v duchu, a bylo na poušti až do dne zjevení svého lidu Izraelskému.

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.