John 10

Amen, amen pravím vám: Kdož nevchází dveřmi do ovčince ovcí, ale vchází jinudy, ten zloděj jest a lotr.

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

Ale kdož vchází dveřmi, pastýř jest ovcí.

А хто входить дверима, той вівцям пастух.

Tomuť vrátný otvírá, a ovce hlas jeho slyší, a on svých vlastních ovec ze jména povolává, a vyvodí je.

Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

A jakž ovce své vlastní ven vypustí, před nimi jde, a ovce jdou za ním; nebo znají hlas jeho.

А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

Ale cizího nikoli následovati nebudou, ale utekou od něho; nebo neznají hlasů cizích.

За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

To přísloví pověděl jim Ježíš, ale oni nevěděli, co by to bylo, což jim mluvil.

Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

Tedy opět řekl jim Ježíš: Amen, amen pravím vám: Že já jsem dveře ovcí.

І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

Všickni, kolikož jich koli přede mnou přišlo, zloději jsou a lotři, ale neslyšely jich ovce.

Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

Já jsem dveře. Skrze mne všel-li by kdo, spasen bude, a vejde i vyjde, a pastvu nalezne.

Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

Zloděj nepřichází, jediné aby kradl a mordoval a hubil; já jsem přišel, aby život měly, a hojně aby měly.

Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

Já jsem ten pastýř dobrý. Dobrý pastýř duši svou pokládá za ovce.

Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

Ale nájemník a ten, kterýž není pastýř, jehož nejsou ovce vlastní, vida vlka, an jde, i opouští ovce i utíká, a vlk lapá a rozhání ovce.

А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

Nájemník pak utíká; nebo nájemník jest, a nemá péče o ovce.

А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

Já jsem ten dobrý pastýř, a známť ovce své, a znajíť mne mé.

Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

Jakož mne zná Otec, tak i já znám Otce, a duši svou pokládám za ovce.

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

A mámť i jiné ovce, kteréž nejsou z tohoto ovčince. I tyť musím přivésti, a hlas můj slyšeti budou. A budeť jeden ovčinec a jeden pastýř.

Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

Protož mne Otec miluje, že já pokládám duši svou, abych ji zase vzal.

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

Nižádnýť jí nebéře ode mne, ale já pokládám ji sám od sebe. Mám moc položiti ji, a mám moc zase vzíti ji. To přikázání vzal jsem od Otce svého.

Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

Tedy stala se opět různice mezi Židy pro ty řeči.

З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

A pravili mnozí z nich: Ďábelství má a blázní. Co ho posloucháte?

І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

Jiní pravili: Tato slova nejsou ďábelství majícího. Zdaliž ďábelství může slepých oči otvírati?

Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

I bylo posvícení v Jeruzalémě, a zima byla.

Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

I procházel se Ježíš v chrámě po síňci Šalomounově.

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

Tedy obstoupili jej Židé, a řekli jemu: Dokudž duši naši držíš? Jestliže jsi ty Kristus, pověz nám zjevně.

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

Odpověděl jim Ježíš: Pověděl jsem vám, a nevěříte. Skutkové, kteréž já činím ve jménu Otce svého, tiť svědectví vydávají o mně.

Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

Ale vy nevěříte, nebo nejste z ovcí mých, jakož jsem vám pověděl.

Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

Nebo ovce mé hlas můj slyší, a já je znám, a následujíť mne.

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

A jáť život věčný dávám jim, a nezahynouť na věky, aniž jich kdo vytrhne z ruky mé.

І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

Otec můj, kterýž mi je dal, většíť jest nade všecky, a žádnýť jich nemůže vytrhnouti z ruky Otce mého.

Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

Já a Otec jedno jsme.

Я й Отець Ми одне!

Tedy zchápali opět kamení Židé, aby jej kamenovali.

Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

Odpověděl jim Ježíš: Mnohé dobré skutky ukázal jsem vám od Otce svého. Pro který z těch skutků kamenujete mne?

Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

Odpověděli jemu Židé, řkouce: Pro dobrý skutek tebe nekamenujeme, ale pro rouhání, totiž že ty, člověk jsa, děláš se Bohem.

Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

Odpověděl jim Ježíš: Však psáno jest v Zákoně vašem: Já jsem řekl: Bohové jste.

Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

Poněvadž ty nazval bohy, k nimžto řeč Boží stala se, a nemůžeť zrušeno býti Písmo,

Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

Kterakž tedy o mně, kteréhož posvětil Otec a poslal na svět, vy pravíte, že se rouhám, že jsem řekl: Syn Boží jsem?

то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

Nečiním-liť skutků Otce svého, nevěřte mi.

Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

Pakliť činím, tedy byste pak mně nevěřili, aspoň skutkům věřte, abyste poznali a věřili, že Otec ve mně jest, a já v něm.

А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

Tedy opět hledali ho jíti, ale on vyšel z rukou jejich.

Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

I odšel opět za Jordán na to místo, kdež nejprv Jan křtil, a pozůstal tam.

І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

I přišli k němu mnozí, a pravili: Jan zajisté žádného divu neučinil, ale všecko, cožkoli mluvil Jan o tomto, pravé bylo.

І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

A mnozí tam uvěřili v něho.

І багато-хто ввірували в Нього там.