Job 36

Zatím přidal Elihu, a řekl:

І далі Елігу казав:

Postrp mne maličko, a oznámímť šíře; neboť mám ještě, co bych za Boha mluvil.

Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.

Vynesu smysl svůj zdaleka, a stvořiteli svému přivlastním spravedlnost.

Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.

V pravdě, žeť nebudou lživé řeči mé; zdravě smýšlejícího máš mne s sebou.

Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.

Aj, Bůh silný mocný jest, aniž svých zamítá; silný jest, a srdce udatného.

Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.

Neobživuje bezbožného, chudým pak k soudu dopomáhá.

Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

Neodvrací od spravedlivého očí svých, nýbrž s králi na stolici sází je na věky, i bývají zvýšeni.

Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.

Pakli by poutami sevříni byli, zapleteni jsouce provazy ssoužení:

А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,

Tudy jim v známost uvodí hřích jejich, a že přestoupení jejich se ssilila.

то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

A tak otvírá sluch jejich, aby se napravili, anobrž mluví jim, aby se navrátili od nepravosti.

Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.

Uposlechnou-li a budou-li jemu sloužiti, stráví dny své v dobrém, a léta svá v potěšení.

Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.

Pakli neuposlechnou, od meče sejdou, a pozdychají bez umění.

Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.

Nebo kteříž jsou nečistého srdce, přivětšují hněvu, aniž k němu volají, když by je ssoužil.

А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

Protož umírá v mladosti duše jejich, a život jejich s smilníky.

У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.

Vytrhuje, pravím, ssouženého z jeho ssoužení, a ty, jejichž sluch otvírá, v trápení.

Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.

A tak by i tebe přenesl z prostředku úzkosti na širokost, kdež není stěsnění, a byl by pokojný stůl tvůj tukem oplývající.

Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

Ale ty zasloužils, abys jako bezbožný souzen byl; soud a právo na tě dochází.

Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.

Jistě strach, aby tě neuvrhl Bůh u větší ránu, tak že by jakkoli veliká výplaty mzda, tebe nevyprostila.

Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.

Zdaliž by sobě co vážil bohatství tvého? Jistě ani nejvýbornějšího zlata, ani jakékoli síly neb moci tvé.

Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?

Nechvátejž tedy k noci, v kterouž odcházejí lidé na místo své.

Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.

Hleď, abys se neohlédal na marnost, zvoluje ji raději, nežli ssoužení.

Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.

Aj, Bůh silný nejvyšší jest mocí svou. Kdo jemu podobný učitel?

Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

Kdo jemu vyměřil cestu jeho? Kdo jemu smí říci: Činíš nepravost?

Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?

Pamětliv buď raději, abys vyvyšoval dílo jeho, kteréž spatřují lidé,

Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

Kteréž, pravím, všickni lidé vidí, na něž člověk patří zdaleka.

що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.

Nebo Bůh silný tak jest veliký, že ho nemůžeme poznati, počet let jeho jest nevystižitelný.

Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!

On zajisté vyvodí krůpěje vod, kteréž vylévají déšť z oblaků jeho,

Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,

Když se rozpouštějí oblakové, a kropí na mnohé lidi.

що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

(Anobrž vyrozumí-li kdo roztažení oblaků, a zvuku stánku jeho,

Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?

Jak rozprostírá nad ním světlo své, aneb všecko moře přikrývá?

Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,

Skrze ty věci zajisté tresce lidi, a též dává pokrmu hojnost.

бо ними Він судить народи, багато поживи дає.

Oblaky zakrývá světlo, a přikazuje mu ukrývati se za to, co je potkává.)

Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.

Ohlašuje o něm zvuk jeho, též dobytek, a to hned, když pára zhůru vstupuje. [ (Job 36:34) Takéť se i nad tím děsí srdce mé, až se pohybuje z místa svého. ]

Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.