Job 32

A když přestali ti tři muži odpovídati Jobovi, proto že se spravedlivý sobě zdál,

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Tedy rozpáliv se hněvem Elihu, syn Barachele Buzitského z rodu Syrského, na Joba, rozhněval se, proto že spravedlivější pravil býti duši svou nad Boha.

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

32:3

Ano i na ty tři z přátel jeho roznítil se hněv jeho, proto že nenalézajíce odpovědi, však potupovali Joba.

Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

32:4

Nebo Elihu očekával na Joba a na ně s řečí, proto že starší byli věkem než on.

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

32:5

Ale vida Elihu, že nebylo žádné odpovědi v ústech těch tří mužů, zažhl se v hněvě svém.

І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

32:6

I mluvil Elihu syn Barachele Buzitského, řka: Já jsem nejmladší, vy pak jste starci, pročež ostýchaje se, nesměl jsem vám oznámiti zdání svého.

І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

32:7

Myslil jsem: Staří mluviti budou, a mnoho let mající v známost uvedou moudrost.

Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

32:8

Ale vidím, že Duch Boží v člověku a nadšení Všemohoucího činí lidi rozumné.

Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

32:9

Slavní ne vždycky jsou moudří, aniž starci vždycky rozumějí soudu.

Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.