Job 19

Tedy odpověděv Job, řekl:

А Йов відповів та й сказав:

Dokudž trápiti budete duši mou, a dotírati na mne řečmi svými?

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

Již na desetkrát zhaněli jste mne, aniž se stydíte, že se zatvrzujete proti mně.

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Ale nechť jest tak, že jsem zbloudil, při mně zůstane blud můj.

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

Jestliže se pak vždy proti mně siliti chcete, a obviňujíc mne, za pomoc sobě bráti proti mně potupu mou:

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

Tedy vězte, že Bůh podvrátil mne, a sítí svou otáhl mne.

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

Nebo aj, volám-li pro nátisk, nemám vyslyšení; křičím-li, není rozsouzení.

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Cestu mou zapletl tak, abych nikoli projíti nemohl, a stezky mé temnostmi zastřel.

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

Slávu mou se mne strhl, a sňal korunu s hlavy mé.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

Zpodvracel mne všudy vůkol, abych zahynul, a vyvrátil jako strom naději mou.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

Nadto zažžel proti mně prchlivost svou, a přičtl mne mezi nepřátely své.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

Pročež přitáhše houfové jeho, učinili sobě ke mně cestu, a vojensky se položili okolo stanu mého.

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

Bratří mé ode mne vzdálil, a známí moji všelijak se mne cizí.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

Opustili mne příbuzní moji, a známí moji zapomenuli se na mne.

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

Podruhové domu mého a děvky mé za cizího mne mají, cizozemec jsem před očima jejich.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

Na služebníka svého volám, ale neozývá se, i když ho ústy svými pěkně prosím.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

Dýchání mého štítí se manželka má, ačkoli pokorně jí prosím, pro dítky života mého.

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

Nadto i ti nejšpatnější pohrdají mnou; i když povstanu, utrhají mi.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

V ošklivost mne sobě vzali všickni rádcové moji, a ti, kteréž miluji, obrátili se proti mně.

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

K kůži mé jako k masu mému přilnuly kosti mé, kůže při zubích mých toliko v cele zůstala.

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

Slitujte se nade mnou, slitujte se nade mnou, vy přátelé moji; nebo ruka Boží se mne dotkla.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

Proč mi se protivíte tak jako Bůh silný, a masem mým nemůžte se nasytiti?

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

Ó kdyby nyní sepsány byly řeči mé, ó kdyby v knihu vepsány byly,

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

Anobrž rafijí železnou a olovem na věčnost na skále aby vyryty byly.

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

Ačkoli já vím, že vykupitel můj živ jest, a že v den nejposlednější nad prachem se postaví.

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

A ač by kůži mou i tělo červi zvrtali, však vždy v těle svém uzřím Boha.

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

Kteréhož já uzřím sobě, a oči mé spatří jej, a ne jiný, jakkoli zhynula ledví má u vnitřnosti mé.

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

Ješto byste říci měli: I pročež ho trápíme? poněvadž základ dobré pře při mně se nalézá.

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

Bojte se meče, nebo pomsta za nepravosti jest meč, a vězte, žeť bude soud.

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...