Hebrews 10

Zákon zajisté, maje stín budoucího dobrého, a ne sám obraz pravý těch věcí, jednostejnými, kteréž po všecka léta obětují, obětmi nikdy nemůž přistupujících dokonalých učiniti.

Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

Sic jinak zdaliž by již nepřestaly obětovány býti, protože by již neměli žádného svědomí z hříchu ti, jenž obětují, jsouce jednou očištěni?

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

Ale při těch obětech připomínání hříchů děje se každého roku.

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

Neboť možné není, aby krev býků a kozlů shladila hříchy.

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

Protož vcházeje na svět, dí: Obětí a darů nechtěl jsi, ale tělo jsi mi způsobil.

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

Zápalných obětí, ani obětí za hřích jsi neoblíbil.

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

Tehdy řekl jsem: Aj, jduť, (jakož v knihách psáno jest o mně), abych činil, ó Bože, vůli tvou.

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

Pověděv napřed: Že obětí a darů, a zápalů, i obětí za hřích, (kteréž se podle Zákona obětují), nechtěl jsi, aniž jsi jich oblíbil,

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

Tehdy řekl: Aj, jduť, (jakož v knihách psáno jest o mně) abych činil, ó Bože, vůli tvou. Ruší první, aby druhé ustanovil.

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

V kteréžto vůli posvěceni jsme skrze obětování těla Ježíše Krista jednou.

У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

A všeliký zajisté kněz přístojí, na každý den službu konaje, a jednostejné často obětuje oběti, kteréž nikdy nemohou odjíti hříchů.

І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

Ale tento, jednu obět obětovav za hříchy, vždycky sedí na pravici Boží,

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

Již dále očekávaje, až by položeni byli nepřátelé jeho za podnož noh jeho.

далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

Nebo jednou obětí dokonalé učinil na věky ty , kteříž posvěceni bývají.

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

Svědčíť pak nám to i sám Duch svatý. Nebo prve pověděv:

Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

Tatoť jest smlouva, kterouž učiním s nimi po těch dnech, praví Pán: Dám zákony své v srdce jejich, a na myslech jejich napíši je,

Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

Za tím řekl: A na hříchy jejich, i na nepravosti jejich nikoli nezpomenu více.

А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

Kdežť pak jest odpuštění jich, neníť potřebí více oběti za hřích.

А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

Majíce tedy, bratří, plnou svobodu k vjíti do svatyně skrze krev Ježíšovu,

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

Tou cestou novou a živou, kterouž nám způsobil skrze oponu, to jest tělo své,

новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

A majíce kněze velikého nad domem Božím,

маємо й Великого Священика над домом Божим,

Přistupmež s pravým srdcem, v plné jistotě víry, očištěná majíce srdce od svědomí zlého,

то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

A umyté tělo vodou čistou, držmež nepochybné vyznání naděje; (nebo věrnýť jest ten, kterýž zaslíbil.)

Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

A šetřme jedni druhých, k rozněcování se v lásce a dobrých skutcích,

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

Neopouštějíce společného shromáždění našeho, jako někteří obyčej mají, ale napomínajíce se, a to tím více, čímž více vidíte, že se ten den přibližuje.

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

Nebo jestliže bychom dobrovolně hřešili po přijetí známosti pravdy, nezůstávalo by již více oběti za hříchy,

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

Ale hrozné nějaké očekáváni soudu, a ohně prudká pálivost, kterýž žráti má protivníky.

а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

Kdož by koli pohrdal Zákonem Mojžíšovým, bez lítosti pode dvěma neb třmi svědky umírá.

Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

Což se vám zdá, jak přísnějšího trestání hoden jest ten, kdož by Syna Božího pošlapával a krev smlouvy, kterouž byl posvěcen, za nehodnou drahého vážení by měl, a duchu milosti potupu učinil?

скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

Známeť zajisté toho, jenž řekl: Mně pomsta, já odplatím, praví Pán. A opět: Pán souditi bude lid svůj.

Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

Hroznéť jest upadnouti v ruce Boha živého.

Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

Rozpomeňtež se pak na předešlé dny, v nichžto osvíceni byvše, mnohý boj rozličných utrpení snášeli jste,

Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

Buďto když jste byli i pohaněními i ssouženími jako divadlo učiněni, buďto účastníci učiněni byvše těch, kteříž tak zmítáni byli.

Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

Nebo i vězení mého čitelni jste byli, a rozchvátání statků svých s radosti jste strpěli, vědouce, že v sobě máte lepší zboží nebeské a trvanlivé.

Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

Protož neodmítejtež od sebe smělé doufanlivosti vaší, kterážto velikou má odplatu.

Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

Než potřebíť jest vám trpělivosti, abyste vůli Boží činíce, dosáhli zaslíbení.

Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

Nebo ještě velmi, velmi maličko, a aj, ten, kterýž přijíti má, přijde, a nebudeť meškati.

Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

Spravedlivý pak z víry živ bude. Pakli by se kdo jinam obrátil, nezalibuje sobě duše má v něm.

А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

Ale myť nejsme poběhlci k zahynutí, ale věřící k získání duše.

Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.