Romans 8

Nikakve dakle sada osude onima koji su u Kristu Isusu!

Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,

Ta zakon Duha života u Kristu Isusu oslobodi me zakona grijeha i smrti.

бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

Uistinu, što je bilo nemoguće Zakonu, jer je zbog tijela onemoćao, Bog je učinio: poslavši Sina svoga u obličju grešnoga tijela i s obzirom na grijeh, osudi grijeh u tijelu

Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

da se pravednost Zakona ispuni u nama koji ne živimo po tijelu nego po Duhu.

щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.

Da, oni koji žive po tijelu, teže za onim što je tjelesno; a koji po Duhu, za onim što je Duhovo:

Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.

težnja je tijela smrt, a težnja Duha život i mir.

Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,

Jer težnja je tijela protivna Bogu: zakonu se Božjemu ne podvrgava, a i ne može.

думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.

Oni pak koji su u tijelu, ne mogu se Bogu svidjeti.

І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.

A vi niste u tijelu, nego u Duhu, ako Duh Božji prebiva u vama. A nema li tko Duha Kristova, taj nije njegov.

А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

I ako je Krist u vama, tijelo je doduše mrtvo zbog grijeha, ali Duh je život zbog pravednosti.

А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

Ako li Duh Onoga koji uskrisi Isusa od mrtvih prebiva u vama, Onaj koji uskrisi Krista od mrtvih oživit će i smrtna tijela vaša po Duhu svome koji prebiva u vama.

А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

Dakle, braćo, dužnici smo, ali ne tijelu da po tijelu živimo!

Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;

Jer ako po tijelu živite, umrijeti vam je, ako li pak Duhom usmrćujete tjelesna djela, živjet ćete.

бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

Svi koje vodi Duh Božji sinovi su Božji.

Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

Ta ne primiste duh robovanja da se opet bojite, nego primiste Duha posinstva u kojem kličemo: "Abba! Oče!"

бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

Sam Duh susvjedok je s našim duhom da smo djeca Božja;

Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.

ako pak djeca, onda i baštinici, baštinici Božji, a subaštinici Kristovi, kada doista s njime zajedno trpimo, da se zajedno s njime i proslavimo.

А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

Smatram, uistinu: sve patnje sadašnjega vremena nisu ništa prema budućoj slavi koja se ima očitovati u nama.

Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

Doista, stvorenje sa svom žudnjom iščekuje ovo objavljenje sinova Božjih:

Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,

stvorenje je uistinu podvrgnuto ispraznosti - ne po svojoj volji, nego zbog onoga koji ga podvrgnu - ali u nadi.

бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,

Jer i stvorenje će se osloboditi robovanja pokvarljivosti da sudjeluje u slobodi i slavi djece Božje.

що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

Jer znamo: sve stvorenje zajedno uzdiše i muči se u porođajnim bolima sve do sada.

Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.

Ali ne samo ono! I mi koji imamo prvine Duha, i mi u sebi uzdišemo iščekujući posinstvo, otkupljenje svoga tijela.

Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

Ta u nadi smo spašeni! Nada pak koja se vidi nije nada. Jer što tko gleda, kako da se tomu i nada?

Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?

Nadamo li se pak onomu čega ne gledamo, postojano to iščekujemo.

А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

Tako i Duh potpomaže našu nemoć. Doista ne znamo što da molimo kako valja, ali se sam Duh za nas zauzima neizrecivim uzdasima.

Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

A Onaj koji proniče srca zna koja je želja Duha - da se on po Božju zauzima za svete.

А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

Znamo pak da Bog u svemu na dobro surađuje s onima koji ga ljube, s onima koji su odlukom njegovom pozvani.

І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

Jer koje predvidje, te i predodredi da budu suobličeni slici Sina njegova te da on bude prvorođenac među mnogom braćom.

Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.

Koje pak predodredi, te i pozva; koje pozva, te i opravda; koje opravda, te i proslavi.

А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

Što ćemo dakle na to reći? Ako je Bog za nas, tko će protiv nas?

Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

Ta on ni svojega Sina nije poštedio, nego ga je za sve nas predao! Kako nam onda s njime neće sve darovati?

Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?

Tko će optužiti izabranike Božje? Bog opravdava!

Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

Tko će osuditi? Krist Isus umrije, štoviše i uskrsnu, on je i zdesna Bogu - on se baš zauzima za nas!

Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.

Tko će nas rastaviti od ljubavi Kristove? Nevolja? Tjeskoba? Progonstvo? Glad? Golotinja? Pogibao? Mač?

Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

Kao što je pisano: Poradi tebe ubijaju nas dan za danom i mi smo im ko ovce za klanje.

Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.

U svemu tome nadmoćno pobjeđujemo po onome koji nas uzljubi.

Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

Uvjeren sam doista: ni smrt ni život, ni anđeli ni vlasti, ni sadašnjost ni budućnost, ni sile,

Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

ni dubina ni visina, ni ikoji drugi stvor neće nas moći rastaviti od ljubavi Božje u Kristu Isusu Gospodinu našem.

ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!