Psalms 88

Pjesma. Psalam. Sinova Korahovih. Zborovođi. Po napjevu "Bolest". Za pjevanje. Poučna pjesma. Ezrahijca Hemana.

Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина.

Jahve, Bože moj, vapijem danju, a noću naričem pred tobom.

Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

Neka dopre do tebe molitva moja, prigni uho k vapaju mome.

хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

Jer mi je duša zasićena patnjama, moj se život bliži Podzemlju.

душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

Broje me k onima što u grob silaze, postadoh sličan nemoćniku.

Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Među mrtvima moj je ležaj, poput ubijenih što leže u grobu kojih se više ne spominješ, od kojih si ustegao ruku.

Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

Smjestio si me u jamu duboku, u tmine, u bezdan.

Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

Teško me pritišće ljutnja tvoja i svim me valima svojim prekrivaš.

На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Udaljio si od mene znance moje, Óučini da im gnusan budem: zatvoren sam, ne mogu izaći.

Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

Od nevolje oči mi gasnu: vapijem tebi, Jahve, iz dana u dan, za tobom ruke pružam.

стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Zar na mrtvima činiš čudesa? Zar će sjene ustati i hvaliti tebe?

Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

Zar se u grobu pripovijeda o tvojoj dobroti? O vjernosti tvojoj u Propasti?

Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Zar se u tmini objavljuju čudesa tvoja i tvoja pravda u Zaboravu?

Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Ipak ja vapijem tebi, Jahve, prije jutra molitvom te pretječem.

Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Zašto, Jahve, odbacuješ dušu moju? Zašto sakrivaš lice od mene?

Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

Bijedan sam i umirem već od dječaštva, klonuh noseći tvoje strahote.

Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

Preko mene prijeđoše vihori tvojega gnjeva, strahote me tvoje shrvaše,

Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

okružuju me kao voda sveudilj, optječu me svi zajedno. [ (Psalms 88:19) Udaljio si od mene prijatelja i druga: mrak mi je znanac jedini. ]

вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...