Psalms 56

56:1

Zborovođi. Prema napjevu "Golubica nijema u daljini". Davidov. Miktam. Kad su ga u Gatu uhitili Filistejci.

Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.

56:2

Smiluj mi se, moj Bože, jer me dušmanin hoće zgaziti, napadač me moj neprestano tlači.

Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

56:3

Dušmani moji nasrću na me povazdan, mnogo ih je koji se na me obaraju. Svevišnji,

Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!

56:4

kad me strah spopadne, u te ću se uzdati.

Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

56:5

Božje obećanje slavim, u Boga ja se uzdam i neću se bojati: što mi može učiniti smrtnik?

я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

56:6

Od jutra do večeri obružuju me, svi naumi njihovi meni su na zlo.

Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:

56:7

Sastaju se i vrebaju, paze mi na korake, o glavi mi rade.

слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,

56:8

Plati im prema bezakonju, u gnjevu, o Bože, obori pogane!

так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

56:9

Ti izbroji dane mog progonstva, sabrao si suze moje u mijehu svom. Nije li sve zapisano u knjizi tvojoj?

Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

56:10

Moji će dušmani uzmaknuti čim te zazovem. Ovo sigurno znam: Bog je za mene!

Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

56:11

Božje obećanje slavim,

і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!

56:12

u Jahvu se uzdam i neću se bojati: što mi može učiniti čovjek?

На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

56:13

Vežu me zavjeti koje učinih tebi, o Bože: prinijet ću ti žrtve zahvalne [ (Psalms 56:14) jer si mi dušu od smrti spasio. Ti si očuvao noge moje od pada, da pred Bogom hodim u svjetlosti živih. ]

На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?