Psalms 139

Zborovođi. Davidov. Jahve, proničeš me svega i poznaješ,

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,

ti znaš kada sjednem i kada ustanem, izdaleka ti već misli moje poznaješ.

Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.

Hodam li ili ležim, sve ti vidiš, znani su ti svi moji putovi.

Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,

Riječ mi još nije na jezik došla, a ti, Jahve, sve već znadeš.

бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!

S leđa i s lica ti me obuhvaćaš, na mene si ruku svoju stavio.

Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.

Znanje to odveć mi je čudesno, previsoko da bih ga dokučio.

Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!

Kamo da idem od duha tvojega i kamo da od tvog lica pobjegnem?

Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?

Ako se na nebo popnem, ondje si, ako u Podzemlje legnem, i ondje si.

Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!

Uzmem li krila zorina pa se naselim moru na kraj

Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,

i ondje bi me ruka tvoja vodila, desnica bi me tvoja držala.

то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!

Reknem li: "Nek' me barem tmine zakriju i nek' me noć umjesto svjetla okruži!" -

Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,

ni tmina tebi neće biti tamna: noć sjaji kao dan i tama kao svjetlost.

то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!

Jer ti si moje stvorio bubrege, satkao me u krilu majčinu.

Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,

Hvala ti što sam stvoren tako čudesno, što su djela tvoja predivna. Dušu moju do dna si poznavao,

Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!

kosti moje ne bjehu ti sakrite dok nastajah u tajnosti, otkan u dubini zemlje.

і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!

Oči tvoje već tada gledahu djela moja, sve već bješe zapisano u knjizi tvojoj: dani su mi određeni dok još ne bješe ni jednoga.

Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...

Kako su mi, Bože, naumi tvoji nedokučivi, kako li je neprocjenjiv zbroj njihov.

Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,

Da ih brojim? Više ih je nego pijeska! Dođem li im do kraja, ti mi preostaješ!

перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

De, istrijebi, Bože, zlotvora, krvoloci nek' odstupe od mene!

Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

Jer podmuklo se bune protiv tebe, uzalud se dižu tvoji dušmani.

Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!

Jahve, zar da ne mrzim tvoje mrzitelje? Zar da mi se ne gade protivnici tvoji?

Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:

Mržnjom dubokom ja ih mrzim i držim ih svojim neprijateljima.

повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...

Pronikni me svega, Bože, srce mi upoznaj, iskušaj me i upoznaj misli moje:

Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,

pogledaj, ne idem li putem pogubnim i povedi me putem vječnim!

і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!