Psalms 102

Molitva nevoljnika koji je klonuo pa svoju tugu izlijeva

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

Jahve, usliši molitvu moju, i vapaj moj k tebi da dođe!

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Nemoj sakrivati lice od mene u dan moje nevolje! Prigni k meni uho svoje: kad te prizovem, brzo me usliši!

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Jer moji dani nestaju poput dima, a moje kosti gore kao oganj.

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

Srce mi se suši kao pokošena trava i kruh svoj zaboravljam jesti.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Od snažnih jecaja mojih kosti mi uz kožu prionuše.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

Sličan sam čaplji u pustinji, postah k'o ćuk na pustoj razvalini.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Ne nalazim sna i uzdišem k'o samotan vrabac na krovu.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Svagda me grde dušmani moji; mnome se proklinju što bjesne na me.

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Pepeo jedem poput kruha, a piće svoje miješam sa suzama

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

zbog tvoje ljutine i gnjeva, jer si me digao i bacio.

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

Moji su dani k'o oduljena sjena, a ja se, gle, sušim poput trave.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

A ti, o Jahve, ostaješ dovijeka i tvoje ime kroza sva koljena.

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

Ustani, smiluj se Sionu: vrijeme je da mu se smiluješ - sada je čas!

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Jer milo je slugama tvojim kamenje njegovo, žale ruševine njegove.

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

Tad će se pogani bojati, Jahve, imena tvojega i svi kraljevi zemlje slave tvoje

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

kad Jahve opet sazda Sion, kad se pokaže u slavi svojoj,

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

kad se osvrne na prošnju ubogih i ne prezre molitve njihove.

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

Nek' se zapiše ovo za budući naraštaj, puk što nastane neka hvali Jahvu.

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Jer Jahve gleda sa svog uzvišenog svetišta, s nebesa na zemlju gleda

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

da čuje jauke sužnjeva, da izbavi smrti predane,

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

da se na Sionu navijesti ime Jahvino i njegova hvala u Jeruzalemu

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

kad se narodi skupe i kraljevstva da služe Jahvi.

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

Putem je istrošio sile moje, skratio mi dane.

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Rekoh: "Bože moj, nemoj me uzeti u sredini dana mojih! Kroza sva koljena traju godine tvoje.

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

U početku utemelji zemlju, i nebo je djelo ruku tvojih.

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

Propast će, ti ćeš ostati, sve će ostarjeti kao odjeća. Mijenjaš ih poput haljine i nestaju:

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

ti si uvijek isti - godinama tvojim nema kraja. [ (Psalms 102:29) Djeca će tvojih slugu živjeti u miru i potomstvo će njihovo trajati pred tobom. ]

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!