Proverbs 26

Kao snijeg ljeti ili kiša o žetvi, tako pristaju počasti bezumnomu.

Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.

Kao vrabac kad prhne i lastavica kad odleti, tako se i bezrazložna kletva ne ispunja.

Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.

Bič konju, uzda magarcu, a šiba leđima bezumnika.

Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.

Ne odgovaraj bezumniku po njegovoj ludosti, da mu i sam ne postaneš jednak.

Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

Odgovori bezumniku po ludosti njegovoj, da se ne bi učinio sam sebi mudar.

Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.

Odsijeca noge sebi i gorčinu pije tko po bezumnom poruke šalje.

Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.

Klecava bedra u hromoga - mudra je izreka u ustima bezumničkim.

Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.

Kamen za praćku vezuje tko bezumnom iskazuje čast.

Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.

Trnovita grana u ruci pijanice: mudra izreka u ustima bezumnika.

Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.

Strijelac koji ranjava sve prolaznike: takav je onaj tko unajmljuje bezumnika.

Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.

Bezumnik se vraća svojoj ludosti kao što se pas vraća na svoju bljuvotinu.

Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.

Vidiš li čovjeka koji se sam sebi mudrim čini? Znaj, i od bezumnika ima više nade nego od njega!

Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.

Lijenčina veli: "Zvijer je na putu, i lav je na ulicama."

Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!

Kao što se vrata okreću na stožerima svojim, tako i lijenčina na postelji svojoj.

Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.

Lijenčina umače ruku u zdjelu, ali je ne može prinijeti ustima.

Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.

Lijenčina se čini sebi mudrijim od sedmorice koji umno odgovaraju.

Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

Psa za uši hvata tko se, u prolazu, umiješa u raspru koja ga se ne tiče.

Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.

Kao bjesomučnik koji baca zublje, strelice i sije smrt,

Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,

takav je čovjek koji vara bližnjega svoga i veli: "Samo se našalih."

так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...

Kad nestane drva, oganj se gasi, i kad više nema klevetnika, prestaje svađa.

З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.

Ugljen je za žeravnicu i drvo za oganj, a svadljivac da raspaljuje svađu.

Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.

Klevetnikove su riječi kao slastice: spuštaju se u dno utrobe.

Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.

Srebrna gleđa preko zemljana suđa: laskave usne i opako srce.

Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,

Mrzitelj hini usnama svojim, a u sebi nosi prijevaru;

устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:

ne vjeruj mu kad ljupkim glasom govori, jer u srcu mu je sedam grdila;

коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!

ako himbom skriva mržnju, njegova će se opačina otkriti na zboru.

Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.

Tko jamu kopa, sam u nju pada, i tko kamen valja, na njega se prevaljuje.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.

Lažljiv jezik mrzi svoje žrtve, laskava usta propast spremaju.

Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.