Luke 10

Nakon toga odredi Gospodin drugih sedamdesetdvojicu učenika i posla ih po dva pred sobom u svaki grad i u svako mjesto kamo je kanio doći.

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

Govorio im je: "Žetva je velika, ali radnika malo. Molite dakle gospodara žetve da radnike pošalje u žetvu svoju.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

Idite! Evo, šaljem vas kao janjce među vukove.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Ne nosite sa sobom ni kese, ni torbe, ni obuće. I nikoga putem ne pozdravljajte.

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

U koju god kuću uđete, najprije recite: 'Mir kući ovoj!'

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

Bude li tko ondje prijatelj mira, počinut će na njemu mir vaš. Ako li ne, vratit će se na vas.

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

U toj kući ostanite, jedite i pijte što se kod njih nađe. Ta vrijedan je radnik plaće svoje. Ne prelazite iz kuće u kuću."

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

"Kad u koji grad uđete pa vas prime, jedite što vam se ponudi

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

i liječite bolesnike koji su u njemu. I kazujte im: 'Približilo vam se kraljevstvo Božje!'

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

A kad u neki grad uđete pa vas ne prime, iziđite na njegove ulice i recite:

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

'I prašinu vašega grada, koja nam se nogu uhvatila, stresamo vam sa sebe! Ipak znajte ovo: Približilo se kraljevstvo Božje!'

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

Kažem vam: Sodomcima će u onaj dan biti lakše negoli tomu gradu."

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

"Jao tebi, Korozaine! Jao tebi, Betsaido! Da su se u Tiru i Sidonu zbila čudesa koja su se dogodila u vama, odavna bi već, sjedeć u kostrijeti i pepelu, činili pokoru.

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

Ali Tiru i Sidonu bit će na Sudu lakše negoli vama.

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

I ti Kafarnaume! Zar ćeš se do neba uzvisiti? Do u Podzemlje ćeš se strovaliti.

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

Tko vas sluša, mene sluša; tko vas prezire, mene prezire. A tko mene prezire, prezire onoga koji mene posla."

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

Vratiše se zatim sedamdesetdvojica radosni govoreći: "Gospodine, i zlodusi nam se pokoravaju na tvoje ime!"

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

A on im reče: "Promatrah Sotonu kako poput munje s neba pade.

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

Evo, dao sam vam vlast da gazite po zmijama i štipavcima i po svoj sili neprijateljevoj i ništa vam neće naškoditi.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

Ali ne radujte se što vam se duhovi pokoravaju, nego radujte se što su vam imena zapisana na nebesima."

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

U taj isti čas uskliknu Isus u Duhu Svetom: "Slavim te, Oče, Gospodaru neba i zemlje, što si ovo sakrio od mudrih i umnih, a objavio malenima. Da, Oče! Tako se tebi svidjelo.

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

Sve mi preda Otac moj i nitko ne zna tko je Sin - doli Otac; niti tko je Otac - doli Sin i onaj kome Sin hoće da objavi."

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

Tada se okrene učenicima pa im nasamo reče: "Blago očima koje gledaju što vi gledate!

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

Kažem vam: mnogi su proroci i kraljevi htjeli vidjeti što vi gledate, ali nisu vidjeli; i čuti što vi slušate, ali nisu čuli!"

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

I gle, neki zakonoznanac usta i, da ga iskuša, upita: "Učitelju, što mi je činiti da život vječni baštinim?"

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

A on mu reče: "U Zakonu što piše? Kako čitaš?"

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

Odgovori mu onaj: Ljubi Gospodina Boga svojega iz svega srca svoga, i svom dušom svojom, i svom snagom svojom, i svim umom svojim; i svoga bližnjega kao sebe samoga!"

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

Reče mu na to Isus: "Pravo si odgovorio. To čini i živjet ćeš."

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

Ali hoteći se opravdati, reče on Isusu: "A tko je moj bližnji?"

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

Isus prihvati i reče: "Čovjek neki silazio iz Jeruzalema u Jerihon. Upao među razbojnike koji ga svukoše i izraniše pa odoše ostavivši ga polumrtva.

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

Slučajno je onim putem silazio neki svećenik, vidje ga i zaobiđe.

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

A tako i levit: prolazeći onuda, vidje ga i zaobiđe.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

Neki Samarijanac putujući dođe do njega, vidje ga, sažali se

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

pa mu pristupi i povije rane zalivši ih uljem i vinom. Zatim ga posadi na svoje živinče, odvede ga u gostinjac i pobrinu se za nj.

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

Sutradan izvadi dva denara, dade ih gostioničaru i reče: 'Pobrini se za njega. Ako što više potrošiš, isplatit ću ti kad se budem vraćao.'"

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

"Što ti se čini, koji je od ove trojice bio bližnji onomu koji je upao među razbojnike?"

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

On odgovori: "Onaj koji mu iskaza milosrđe." Nato mu reče Isus: "Idi pa i ti čini tako!"

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

Dok su oni tako putovali, uđe on u jedno selo. Žena neka, imenom Marta, primi ga u kuću.

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

Imala je sestru koja se zvala Marija. Ona sjede do nogu Gospodinovih i slušaše riječ njegovu.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

A Marta bijaše sva zauzeta posluživanjem pa pristupi i reče: "Gospodine, zar ne mariš što me sestra samu ostavila posluživati? Reci joj dakle da mi pomogne."

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

Odgovori joj Gospodin: "Marta, Marta! Brineš se i uznemiruješ za mnogo,

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

a jedno je potrebno. Marija je uistinu izabrala bolji dio, koji joj se neće oduzeti."

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...