John 10

"Zaista, zaista, kažem vam: tko god u ovčinjak ne ulazi na vrata, nego negdje drugdje preskače, kradljivac je i razbojnik.

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

A tko na vrata ulazi, pastir je ovaca.

А хто входить дверима, той вівцям пастух.

Tome vratar otvara i ovce slušaju njegov glas. On ovce svoje zove imenom pa ih izvodi.

Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

A kad sve svoje izvede, pred njima ide i ovce idu za njim jer poznaju njegov glas.

А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

Za tuđincem, dakako, ne idu, već bježe od njega jer tuđinčeva glasa ne poznaju."

За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

Isus im kaza tu poredbu, ali oni ne razumješe što im htjede time kazati.

Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

Stoga im Isus ponovno reče: "Zaista, zaista, kažem vam: ja sam vrata ovcama.

І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

Svi koji dođoše prije mene, kradljivci su i razbojnici; ali ih ovce ne poslušaše.

Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

Ja sam vrata. Kroza me tko uđe, spasit će se: i ulazit će i izlaziti i pašu nalaziti.

Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

Kradljivac dolazi samo da ukrade, zakolje i pogubi. Ja dođoh da život imaju, u izobilju da ga imaju."

Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

"Ja sam pastir dobri. Pastir dobri život svoj polaže za ovce.

Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

Najamnik - koji nije pastir i nije vlasnik ovaca - kad vidi vuka gdje dolazi, ostavlja ovce i bježi, a vuk ih grabi i razgoni:

А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

najamnik je i nije mu do ovaca.

А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

Ja sam pastir dobri i poznajem svoje i mene poznaju moje,

Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

kao što mene poznaje Otac i ja poznajem Oca i život svoj polažem za ovce.

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

Imam i drugih ovaca, koje nisu iz ovog ovčinjaka. I njih treba da dovedem i glas će moj čuti i bit će jedno stado, jedan pastir.

Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

Zbog toga me i ljubi Otac što polažem život svoj da ga opet uzmem.

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

Nitko mi ga ne oduzima, nego ja ga sam od sebe polažem. Vlast imam položiti ga, vlast imam opet uzeti ga. Tu zapovijed primih od Oca svoga."

Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

Među Židovima ponovno nasta podvojenost zbog tih riječi.

З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

Mnogi su od njih govorili: "Zloduha ima pa mahnita! Što ga slušate?"

І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

Drugi su govorili: "Nisu to riječi opsjednuta. Zar zloduh može slijepima oči otvoriti?"

Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

Svetkovao se tada u Jeruzalemu Blagdan posvećenja. Bila je zima.

Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

Isus je obilazio Hramom po trijemu Salomonovu.

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

Okružili ga Židovi i govorili mu: "Dokle ćeš nam dušu držati u neizvjesnosti? Ako si ti Krist, reci nam otvoreno!"

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

Isus im odgovori: "Rekoh vam pa ne vjerujete. Djela što ih ja činim u ime Oca svoga - ona svjedoče za mene.

Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

Ali vi ne vjerujete jer niste od mojih ovaca.

Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

Ovce moje slušaju glas moj; ja ih poznajem i one idu za mnom.

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

Ja im dajem život vječni te neće propasti nikada i nitko ih neće ugrabiti iz moje ruke.

І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

Otac moj, koji mi ih dade, veći je od svih i nitko ih ne može ugrabiti iz ruke Očeve.

Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

Ja i Otac jedno smo."

Я й Отець Ми одне!

Židovi ponovno pograbiše kamenje da ga kamenuju.

Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

Isus im odgovori: "Mnoga vam dobra djela Očeva pokazah. Za koje me od tih djela kamenujete?"

Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

Odgovoriše mu Židovi: "Zbog dobra te djela ne kamenujemo, nego zbog hule: što ti - čovjek - sebe Bogom praviš."

Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

Odgovori im Isus: "Nije li pisano u vašem Zakonu: Ja rekoh: bogovi ste!

Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

Ako bogovima nazva one kojima je riječ Božja upravljena - a Pismo se ne može dokinuti -

Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

kako onda vi onome kog Otac posveti i posla na svijet možete reći: 'Huliš!' - zbog toga što rekoh: 'Sin sam Božji!'

то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

Ako ne činim djela Oca svoga, nemojte mi vjerovati.

Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

Ali ako činim, sve ako meni i ne vjerujete, djelima vjerujte pa uvidite i upoznajte da je Otac u meni i ja u Ocu."

А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

Nato ga ponovno nastojahu uhvatiti, ali im on izmaknu iz ruku.

Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

I ode ponovno na onu stranu Jordana - na mjesto gdje je prije Ivan krstio. I osta ondje.

І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

A mnogi dođoše k njemu i rekoše mu: "Ivan doduše ne učini nijednog znamenja, ali se sve obistinilo što je rekao o ovome."

І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

Mnogi ondje povjerovaše u njega.

І багато-хто ввірували в Нього там.